Сторінка 9

ВРУ ухвалила закон, який захищає права українських трудових мігрантів. Як буде працювати цей документ? Пояснив Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської організації з міжнародного працевлаштування. Василь Воскобойник: В Україні ще в середині 2000-х років українці та українки потроху почали шукати собі роботу за кордоном. Після подій 2014 року вони масово поїхали працювати до Польщі, Чехії, Угорщини, інших країн Європи. На цьому попиті сформувався прошарок недоброчесних посередників, які захотіли заробляти на цьому. Через те, що система ліцензування таких посередників в Україні фактично не діяла, тобто ліцензії роздавали, а посередників ніхто не перевіряв, потроху прийшли до висновку, що потрібно щось змінювати. З 2017 року я, як голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, почав просувати тезу про те, що

Минулого тижня педіатр і ведучий Євген Комаровський сказав, що українські жінки, які після вторгнення виїхали до ЄС, вже не повернуться в Україну. Фокус спитав в експерта з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, які перспективи є в українок на європейському ринку праці та чи може робота затримати їх за кордоном. В інтервʼю Дмитру Гордону відомий український ведучий доктор Комаровський висловив думку, що українські жінки вже не захочуть повертатись в Україну. Натомість після закінчення війни вони заохочуватимуть своїх чоловіків приєднатись до них. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник до таких заяв ставиться скептично. Серед причин, які, на його думку, стануть серйозним викликом для українок, він називає знання іноземних мов і необхідність підтверджувати кваліфікацію при працевлаштуванні

У Німеччині українських біженців спонукають активніше шукати роботу та відмовлятися від грошової допомоги. Багато хто влаштовується на непрестижні, але, за українськими мірками, добре оплачувані посади – покоївок, прибиральниць, доглядальниць. Зарплата – 1,5-2 тисячі євро. “Відкладаю по тисячі євро на місяць” З нового року українські біженці у ФРН отримують допомогу з безробіття нарівні з німцями. Дорослим платять 503 євро, на дітей – від 318 до 420 євро залежно від віку. І хоча офіційно обмежень на термін отримання виплат немає, у джобцентрі (центр зайнятості) наполягають на швидкому пошуку роботи. “У цій конторі потрібно регулярно відзначатись, відвідувати ярмарки вакансій, показувати, де і як ти шукаєш роботу, куди подав резюме. І з кожним разом там все наполегливіше натякають, що настав

Вторгнення в Україну російських загарбників спровокувало масштабну гуманітарну кризу в Європі, якої не було майже 80 років, з часів Другої світової війни. Більше десяти мільйонів українців змінили місце свого перебування в Україні. Біля 5 мільйонів виїхали до країн ЄС, де отримали тимчасовий захист. Біженці зазвичай потребують чималих видатків на допомогу та стають тягарем для країн, які їх приймають, але мільйони українських біженців змінили це правило. В залежності від конкретних приймаючих країн, допомогою біженцям стали: соціальні виплати, гуманітарна допомога, надання житла, мовні курси, освітні послуги та допомога з оформлення необхідних документів. Приклад Німеччини Згідно інформації наведеної Центром економічної стратегії в Німеччині 71,2% українських біженців були забезпечені житлом, це найвищий показник у порівнянні з іншими країнами, також

Близько 30% українських біженців вже знайшли роботу за кордоном. Надалі кількість працевлаштованих тільки зростатиме. Де і на яких умовах найлегше влаштуватися українцям, чи захочуть вони повернутися до України після війни, і що може зробити влада, аби країна не залишилася без робочих рук, розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. За даними МЕРТ, із країни виїхало близько 7 мільйонів осіб. Яка частка з них вже має роботу? Точної відповіді на це питання немає. Міграція триває, люди продовжують виїжджати, змінюється кількість працевлаштованих. Якщо говорити про Німеччину, куди у 2022 році виїхали і отримали статус тимчасового захисту близько 1 млн українців, то з них майже 350 тис. стали на облік у центри зайнятості практично у