Новини

Василь Воскобойник, голова Офісу міграційної політики: «Скоріш за все 70% тих українців, котрі зараз знаходяться за кордоном, не повернуться на батьківщину. Це пов’язано з тим, що люди вже знайшли собі роботу, знайшли собі житло, їхні діти навчаються, і повертатися назад, особливо тим людям, котрим знищено їх майно, в них немає власного житла, для них просто не буде жодного сенсу робити це». Залучення трудових мігрантів — один із рецептів подолання демографічної кризи у світі. Розвинені країни так компенсують втрату населення. Але під час війни в Україні це не спрацює.

За минулий рік українці принесли близько 2% зростання ВВП Польщі, коли її військовий бюджет становить 3% Про це розповів голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник в етері Еспресо.  “У Польщі вже зараз починається дискусія з приводу того, яким чином Польща зможе втримати українців на своїй території. Бо українці або приїздять, працюють до Польщі і дивляться, які в них є можливості для розвитку, їх перспективи. І все більше і більше обирають для себе можливість поїхати до більш заможних країн. Поїхати, наприклад, до Німеччини. Так ось польські економісти порахували, що загалом за минулий рік українці принесли біля 2% зростання ВВП Польщі, а в майбутньому поляки розраховують, що українці будуть формувати до 3% ВВП Польщі. Що це за

Фахівці кажуть, що нині найбільше пропозицій – у сільському господарстві. За даними Державної служби зайнятості, найчастіше підприємства та організації шукають підсобників, педагогів-організаторів, стюардів, плодоовочівників, працівників з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва. Зарплата, яку пропонують, стартує від мінімальної — 8 тисяч гривень на місяць. Та є вакансії, за які роботодавці готові платити 18 — 22 тисячі й більше. У сільському господарстві заробіток залежить переважно від виконання норм.  “У нашому регіоні відкрито понад 280 вакансій для виконання сезонних робіт, — розповідає Наталія Наконечна, начальниця відділу рекрутингу Львівського обласного центру зайнятості. — Найбільше пропозицій — у сільському господарстві. Це збір ягід, викошування трави, догляд рослин та інші польові роботи. Також працедавці активно шукають підсобників. Підприємства збільшують виробничі обсяги і

30 червня, у Польщі стартує пілотний проєкт переходу на чотириденний робочий тиждень. Працівникам пропонують кілька гнучких форматів зайнятості без зниження заробітної плати. Про це 27 червня повідомило видання Inform.pl. Програма передбачає добровільну участь підприємств, а також державну підтримку — субсидії до 1 млн злотих на адаптацію бізнес-процесів. Про суть ініціативи розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування: — Це пілотний проєкт, що впроваджуватиметься на окремих підприємствах. Мета — перевірити ефективність моделі перед масштабуванням на всю економіку. На мою думку, є чотири ключові причини, чому Польща вирішила протестувати цю систему: Покращення якості життя — більше вільного часу сприяє лояльності працівників. Зростання продуктивності — обмежений час мотивує працювати ефективніше. Модернізація трудових відносин — сигнал

Розвінчуємо міф про те, що наші громадяни – “утриманці”. Українці, які проживають у Польщі, зробили відчутний внесок у її економічне зростання. Про це йдеться у спільному звіті консалтингової компанії Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За підрахунками дослідників, внесок українців у польську економіку зріс майже удвічі — з 1,5% у 2022 році до 2,7% у 2024-му. Очікується, що до 2030 року наші громадяни забезпечать 3,2% ВВП Польщі. Автори звіту підкреслюють: приплив біженців з України не призвів до зростання безробіття чи зниження реальних заробітних плат у сусідній країні. Навпаки — він сприяв як підвищенню зайнятості серед поляків, так і збільшенню продуктивності підприємств і працівників. — Станом на кінець минулого року приблизно 780 тисяч