Новини

Головний редактор часопису «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа у своїй авторській колонці під назвою «Перш ніж українці рушать на Захід» виступає зі своєрідним закликом про зміну ставлення до економічних іммігрантів у Польщі. «Ми нагадуємо про працівників зі Сходу не лише тому, що вони необхідні для польської економіки, хоча без них нестачі на ринку праці не можна було б компенсувати. А проблема продовжує посилюватися. Попри зусилля уряду польські експати не повертаються масово на батьківщину. Вони й надалі вбачають свої шанси на Заході. Незабаром ці шанси зауважать там українці, білоруси й росіяни, котрі працюють у Польщі. Тим більше, що до них там відносяться щораз ліпше” – наводить слова головного редактора газети Польське радіо. “А ми? Чи ми докладаємо необхідних

Чи зможе президент Володимир Зеленський повернути на батьківщину хоча б сотню тисяч українців із 20-мільйонної армії заробітчан і діаспорян — на це питання шукає відповідь журнал НВ. Чи вистачить для цього дешевих кредитів для бізнесу, чи знадобиться щось більше? Автор бестселера Бійцівський клуб Чак Паланік чи віце-прем’єр Канади Христя Фріланд напевне були б корисні Україні та її намаганням стати сучасною європейською державою. Але свої знання і вміння ці знаменитості з українським корінням віддали зовсім не історичній батьківщині. І схожим чином чинять ще приблизно 20 млн жителів Землі – саме такого розміру, за оцінками Світового конгресу українців (СКУ), досягає сучасна українська діаспора. Втім, ООН дає більш консервативну оцінку — близько 6 млн людей. На історичній батьківщині

Державна інспекція Праці (Państwowa Inspekcja Pracy — РІР) запровадила інфолінію для працівників з України. За спеціальними номерами телефонів українці можуть отримати інформацію та поради щодо умов працевлаштування на теренах Польщі. Як наголошено на сайті інспекції праці, консультації спеціалісти надаватимуть українською мовою. Отож поради, щодо легальності працевлаштування громадян України на території Польщі надаватимуться від понеділка до п’ятниці з 9:00 до 15:00 за номером телефону 22 391 83 60 – рекомендований номер для тих іноземців, які працюють або хочуть працювати на теренах Мазовецького, Лодзького, Великопольського, Свентокшиського, Люблінського та Любуського воєводств(mazowieckiego, łódzkiego, wielkopolskiego, świętokrzyskiego, lubelskiego i lubuskiego) Також з понеділка до п’ятниці між 9:00 і 15:00 можна телефонувати за номером 89 333 17 41 – цей номер рекомендований

Кодекс законів про працю України, який прийняли ще у 1971 році, регулює відносини працівників з роботодавцями. Щоб адаптувати трудове законодавство до сучасних реалій в уряді створили новий проєкт закону “Про працю” та подали його до Верховної Ради. У документі йдеться аж про сім видів трудових договорів. Зараз набуває популярності робота вдома. Та більшість таких людей зазвичай працюють або нелегально, або дещо порушують закон. Експерти стверджують, що через теперішній закон часто роботодавці вдаються до обману. “Кодекс законів про працю не передбачає роботи з дому, тому приходиться викручуватись – начебто людина працює в офісі, а насправді вона це робить вдома”, – сказав ексдиректор з персоналу виробничого підприємства Віталій Лисий. За даними Мінекономіки, менше половини українців працездатного віку оформлені легально. Решта працює

— Протягом року в Польщі встигають попрацювати близько 1,5 мільйона українців. Половина їде на заробітки на три місяці. Четверта частина заробітчан затримується на пів року. З січня у Польщі зросла мінімальна заробітна плата. Це ще збільшить інтерес до сусідньої країни. Зазвичай українці заробляють 600–800 євро на місяць: 16–21 тисяча гривень. Працюють переважно у сфері будівництва, транспорту й логістики, промисловості, — каже 43-річний Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Українці готові змінювати країни для роботи. Які стануть актуальними цього року? — Половина тих, хто зараз працює в Польщі, хочуть переїхати до Німеччини. Але туди не всі зможуть потрапити. Зокрема, Німеччина не готова приймати некваліфікованих робітників, які не знають німецької мови. Потенційно українцям цікаві всі європейські країни,