Сторінка 2

Президент США Дональд Трамп продовжив часткову заборону на імміграцію в США. Обмеження стосуються тих, хто хотів отримати грін-карту і іноземних працівників. Трамп мотивує продовження окремих заборон необхідністю захисту американських робітників в умовах зруйнованої пандемією економіки. Зазначені заборони були введені ще в квітні і червні цього року. Термін їх дії закінчувався 31 грудня. Новообраний президент США Джо Байден розкритикував це рішення, але не сказав, чи буде скасовувати обмеження. Джерело: Українська правда

Рівно рік тому, коли з китайського Уханю стали надходити перші повідомлення про новий вірус, ще ніхто не знав про “локдаун”, “масочний режим” та “соціальне дистанціювання”. Проте за рік ці речі стали буденністю, а пандемія COVID-19 вплинула на усі аспекти нашого життя. Щонайменше 88 мільйонів людей перетнуть межу бідності, у 10 трлн доларів можуть вилитися втрати доходів через проблеми з освітою, а 11 млн дівчат у світі вже ніколи не повернуться до навчання. Це лише деякі з глобальних наслідків коронакризи, які називають у Світовому банку. Нова бідність За останні 12 місяців пандемія найбільше вплинула на найбідніших на найвразливіших, виштовхнувши додаткові мільйони людей за межу бідності. Після того, як впродовж десятків років кількість людей, які живуть на

Пандемія виявила залежність Норвегії від робітників-мігрантів. Виробництво продуктів харчування швидко було оголошено соціально критичною функцією з початком пандемії. Залежність секторів сільського господарства та харчової промисловості від трудових мігрантів ніколи не була настільки великою, каже один дослідник. Коронавірус дав європейцям важливий урок «Пандемія сколихнула всю систему. Трудових мігрантів не пускали. Виробництво впало, і люди боялись, що поля не будуть засіяні чи прибрані. Було здійснено низку кроків для обмеження наслідків, включаючи окремі правила в’їзду для працівників сільського господарства. Це продемонструвало важливу роль робітників-мігрантів у європейській харчовій промисловості», – говорить Йохан Фредрік Рай, професор кафедри соціології та політичних наук НТНУ (Норвезький інститут науки та технологій). У Норвегії держава хотіла стимулювати фермерів запрошувати місцевих мешканців на весняні посадки та

Коронавірусний рік приніс українцям не тільки пов’язанні зі здоров’ям біди, а й суттєво вдарив по гаманцях: за підрахунками аналітиків ринку, купівельна спроможність споживачів України впала на… 40 відсотків. Експерти називають низку найважливіших чинників, найсуттєвішим iз яких вважають катастрофічне падіння економіки країни і, як наслідок, — втрату роботи чималою кількістю людей (за час пандемії армію безробітних поповнили щонайменше 150 тисяч наших співгромадян). Малий та середній бізнес теж зазнали значних збитків. Добивають пересічного українця й зростання тарифів на комуналку. Підкинули у 2020 році хмизу у вогонь і примхи погоди: через посуху і неврожай здорожчали продукти харчування. Натомість підвищення соціальних виплат було проведено державою в середньому лише на… 10%, тож і не дивно, що купівельна спроможність в Україні

Очільник радянської статистики Владімір Старовський пропонував у 1949 році організувати плановий всесоюзний перепис населення. Чиновник розумів, що облік відкриє безпрецедентні демографічні втрати, і радив офіційно не оприлюднювати його підсумків. У Москві ініціативу визнали недоцільною, а захід перенесли на невизначений термін. Старовський не наполягав, адже п’ятьох із семи його попередників розстріляли. Для партійного керівництва сталінських часів загальнодержавний зріз слугував важливим політичним інструментом, що мав констатувати перманентне зростання населення й «успіхи» національної політики (де-факто — русифікації). Перепис 1937 року, який показав незадовільні цифри, визнали дефектним, а «правильний» зробили за два роки. Українські намісники не відставали. У травні 1938 року ліквідували Інститут демографії й санітарної статистики та почали арештовувати співробітників. Після 1939-го пауза між радянськими переписами затягнулася на