Сторінка 3

31 жовтня 2019-го року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №2365 “Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон”. Законопроектом пропонується заборонити компаніям – посередникам у працевлаштуванні брати гроші з українських громадян, що шукають роботу за кордоном. Тільки таким чином можна буде подолати хвилю шахрайства, пов’язаного з міжнародним працевлаштуванням, адже більшість шахраїв бере гроші з українців за вакансії, а потім не надає роботу та розчиняється у повітрі. З прийняттям цього законопроекту  кількість шахраїв істотно зменшиться і на ринку залишаться тільки ті компанії, які отримують прибуток від роботодавців, які через них шукають собі персонал. До речі, так само працюють посередники у працевлаштуванні в Україні – вони не беруть гроші з шукачів роботи.

У 2014-2018 роках частка зростання економіки Польщі завдяки українським трудовим іммігрантам склала 11 відсотків, – про це за повідомленням Польського радіо, пише «Rzeczpospolita». За даними видання, за попередні п’ять років іммігранти зі Сходу, зокрема з України, вплинули на зростання ВВП Польщі, лише трохи менше ніж поляки, котрі виходять на ринок праці. А втім, Польща дуже мало дбає про те, аби їх затримати. Від 2014 року польська економіка збільшилася на 22 відсотки. Якби не масовий потік на польський ринок праці трудових мігрантів з України, це зростання було б набагато меншим. Українці збільшили ВВП Польщі на приблизно 2,5 відсотки. Роль, яку вони відіграли у польській економіці, була особливо великою у 2018 році, коли зменшилося число поляків охочих

Рівень знань німецької мови безпосередньо відбивається на шансах працевлаштуватися в Німеччині і займатися справою, відповідною до здобутої кваліфікації. Інститут німецької економіки (IW) порівняв результати декількох досліджень, предметом аналізу яких були рівень зарплат на німецькому ринку праці, рівень безробіття, рівень кваліфікації та мовні знання жителів Німеччини, причому як корінних німців, так і іноземців або громадян країни з міграційним минулим. Deutsch для кар’єри Перший висновок, якого дійшли: якщо знання мови і професійна кваліфікація на однаковому рівні, то і зарплати мігрантів можна порівняти з зарплатами, які отримують корінні німці. Також позитивний результат пошуку роботи багато в чому залежить від того, наскільки впевнено фахівець володіє німецькою мовою, вказує автор дослідження, співробітник IW Відо Ґайз-Тене (Wido Geis-Thöne). Взагалі ж рівень

Станом на 2019 рік Україна має найнижчу в Європі купівельну спроможність на душу населення. Згідно з оприлюдненим у понеділок, 21 жовтня, дослідженням компанії GfK, пересічний українець після сплати обов’язкових платежів може щороку витратити в середньому 1830 євро. Ця сума маже в 37 разів менша, ніж у середньому витрачає мешканець країни-лідера рейтингу Ліхтенштейну. Там на харчі, проживання, оплату послуг та енергопостачання, пенсійні заощадження тощо житель може витратити 67550 євро на рік. Окрім Ліхтенштейну, найвищі показники – у Швейцарії, Люксембургу та Ісландії, найнижчі – у Косові, Молдові та Україні. За підрахунками аналітиків, у 2019 році європейські споживачі у 42 країнах розпоряджалися майже 10 трильйонами євро. Це на 3,5 відсотка більше, ніж торік. Загальний середній показник купівельної спроможності для

У 2018 році країни Європейського союзу видали громадянам інших країн 3,2 млн перших посвідок на проживання. Більшість бенефіціарів родом з України та Китаю, повідомляє Євростат. Минулого року 527 тис. українців отримали посвідку на проживання у країнах Європейського союзу, із них 78% переїхали до Польщі. 65% українців робили запит на посвідку на проживання через працевлаштування. Згідно зі статистичними даними, серед інших країн, які обрали українці для проживання, – Чехія (5,1%) та Угорщина (4,1%). На другому місці опинився Китай, із якого в Європі отримали посвідку на проживання 206 тис. людей. Майже половина з них переїхала до Великобританії. 67% китайців пояснили необхідність посвідки на проживання здобуттям освіти. Джерело: Gordonua.com