Сторінка 2

Настав новий, 2025 рік. У багатьох із ним пов’язані сподівання на припинення війни або, принаймні, її гарячої фази, хоча зараз неможливо з якоюсь певністю сказати, що саме так і станеться. Війна неминуче впливає на економіку нашої країни, і завершення військових дій також має вплинути на неї. Враховуючи все це, “Апостроф” підготував економічний прогноз на рік, який щойно розпочався. В Україну прийшов 2025 рік. З Новим роком завжди пов’язані певні очікування, які, втім, часто продиктовані емоціями. У свою чергу прогнози обіцяють бути більш неупередженими, оскільки вони ґрунтуються на сухих фактах. Які ж можна зробити економічні прогнози на 2025 рік? Для початку звернемося до наявних цифр. Згідно з держбюджетом на цей рік, економіка зросте лише на 2,7%. Це

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, зазначив, що Україні треба буде конкурувати з Німеччиною, Польщею та іншими країнами, щоб запрошувати до себе на достойну заробітну плату трудових мігрантів “Слід нагадати, що до війни у нас чисельність населення скорочувалася на 300 тис. людей щорічно, тобто число померлих перевищувало кількість народжуваних. Навряд чи ситуація зміниться після завершення війни. Для того, що нам хоча б підтримувати на одному рівні кількість населення України, потрібно буде все ж таки запрошувати людей з інших країн. Але говорити, що вони будуть дешевою робочою силою, то тут я можу посперечатися”, – зауважив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. За його словами, наприклад, Узбекистан – країна, в якій за останні

Після війни між Києвом та країнами Європи буде “жорстка боротьба” за біженців. Деякі країни Євросоюзу, куди після початку війни тікали українські біженці, зацікавлені в тому, щоб вони там залишились та влаштувались на роботу. Таку думку в етері Еспресо висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник Він заявив, що в переліку зацікавлених країн є Польща, Чехія та Німеччина. “Німеччина, Польща, Чехія зацікавлені в тому, аби українці там залишалися. Бо українці – це не тільки утриманці, вони в першу чергу шукають для себе роботу, у них там є діти, котрі навчаються і котрі можуть потенційно стати членами суспільств тих країн, де вони знаходяться. І зрозуміло, що ліпше для країн, як це не прикро для нас звучить, ліпше

«Українські компанії вкрай обережно підходять до імпорту персоналу, бо для них це поки щось із області далекої фантастики, — говорить керівниця відділу розвитку бізнесу та реалізації проєктів агенції SUN ONE Олеся Кремінська. — Саме тому обговорення завжди починаються із запитань: «А чи ви знайомі з кейсами, коли в Україну імпортували персонал?». Тож наскільки готові компанії з агросектора брати на роботу трудових мігрантів, що їх спиняє і до яких витрат слід готуватися? А головне — чи захоче хтось їхати в країну, де йде війна? Ми опитали до десятка компаній з агро і ось про що дізналися. Настрої агрокомпаній Віталій Ільченко співзасновник Ukravit «Однозначно ключових спеціалістів будемо залучати з-за кордону. Хоча наші фахівці їздять за кордон навчатися, але це тривалий процес. Легше взяти фахівця

Євроінтеграція, держпрограма страхування воєнних ризиків інвесторів, відшкодування шкоди громадянам та ММСП, нанесеної внаслідок агресії рф, розширення програми Е-відновлення, розвиток високотехнологічних галузей та їх експорт, підтримка регіонів з підвищеними воєнними ризиками – були у фокусі уваги конференції 13 грудня відбулася чергова Конференція “Відновлення країни: економічні підсумки 2024, пріоритети 2025” за участю голови Комітету ВРУ з питань економічної політики Дмитра Наталухи, голови партії Слуга народу Олени Шуляк, представників бізнес-асоціацій та експертної спільноти. Організатором зустрічі виступила Українська Рада Бізнесу у партнерстві з Help – Hilfe zur Selbsthilfe Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха окреслив пріоритетні напрямки роботи Комітету в 2025 році, серед яких, зокрема, є розробка форми податкового, фінансового, адміністративного стимулів для регіонів, постраждалих внаслідок війни, необхідність розширення програми «Купуй