Сторінка 2

“На соціальну допомогу українцям іде набагато більше коштів, ніж вони сплачують податків”, – писав у соцмережах Славомір Менцен, один з провідних кандидатів у президенти Польщі. І таке твердження не поодиноке. Політики правого крила, особливо пов’язані з партією “Конфедерація”, майже від самого початку повномасштабної війни критикують польські уряди (спершу “Права і справедливості”, нині – “Громадянської платформи” та її коаліційних партнерів) за надто велику підтримку України та українців у Польщі. Все частіше звучать гасла на кшталт: “Українцям у Польщі живеться краще, ніж полякам”. Попри те, що такі тези не зовсім відповідають дійсності, вони падають на сприятливий ґрунт. Результати різних соцопитувань показують погіршення ставлення поляків до українців. Тим не менш, у найближчі десятиліття саме українці можуть стати одним із головних рятівних кіл для польської

6 травня об 11:00 відбудеться презентація дослідження «Оцінка перспективних трудоресурсних потреб України». Організатори: Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Учасники: Світлана Калініна – декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), докторка економічних наук, професорка, академік Академії економічних наук України; Тетяна Циба – народна депутатка України; Олег Дунда – народний депутат України; Наталія Землянська – голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Дмитро Дегтяр – співзасновник HRD Club Ukraine; Олександр Цимбал – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу дослідження ризиків зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Юрій Гаврилечко – кандидат наук з державного управління, доцент кафедри фінансів ЗВО “Університет трансформації майбутнього”; Ілля Несходовський – керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»; Олександра Решмеділова – політологиня, кандидатка філософських наук. Модератор:  Василь Воскобойник – президент Асоціації «Всеукраїнська асоціація компаній з

Демограф розповів, що у майбутньому чекає на українські села. Про це в інтерв’ю ТСН.ua сказав Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ. «Тут дуже багато залежить від економічної політики. Наприклад, від розміщення малих підприємств, допомоги фермерству, будівництва невеличких підприємств по переробці сільгосппродукції, а також їх рівномірного розміщення по території країни. Звісно, багато залежить і від того, чи зможуть ці підприємства обслуговувати декілька сіл та наскільки їх продукція буде конкурентоздатною», — каже він.29 Демограф також зауважив, що молодь без суспільно-культурного життя теж їхатиме із сіл. «Без нормальної економіки будь-який населений пункт починає рано чи пізно „помирати“. Його молоді жителі будуть виїжджати, а населення, яке залишиться — старішати. До речі, на це істотно впливає наявність певної соціальної інфраструктури, адже у кожному селі ви не збудуєте палац культури. А це теж велика проблема — як організувати суспільно-культурне життя у сільській місцевості», — сказав він. Демограф зауважив,

Україну цього року залишать ще 200 тисяч осіб. Поступове повернення мігрантів очікується лише після суттєвого зниження безпекових ризиків. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (квітень 2025 року). “Негативні міграційні тенденції зберігаються, адже попри початок перемовин про потенційне перемир’я, їх результат не визначено, тоді як триває збільшення обстрілів всієї території України та терактів проти цивільного населення”, – йдеться у звіті. Як зазначили в НБУ, наміри країн-реципієнтів щодо зміни або скасування правового статусу тимчасового захисту українських мігрантів після досягнення миру наразі остаточно не визначені. Тому очікується, що чиста зовнішня міграція триватиме, поки зберігаються високі безпекові ризики. Поступове повернення Припущення прогнозу залишаються незмінними: подальший чистий відплив зовнішніх мігрантів у 2025 році (близько 0,2 млн

24 квітня у Києві пройшла ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена актуальним викликам розвитку ринку праці в умовах глобалізаційних зрушень. У центрі уваги заходу було дослідження «Оцінка перспективних трудоресурсних потреб України», презентоване в межах проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення». Проєкт реалізується Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування у партнерстві з Маріупольським державним університетом за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Учасники конференції акцентували увагу на потребі нової економічної моделі, що дозволить Україні рівноправно інтегруватися в систему міжнародного поділу праці. Основним акцентом дискусій стало формування стратегічного бачення трудоресурсного забезпечення країни в умовах пост-воєнного відновлення. «Навіть за умови повернення більшості українців додому, внутрішнього людського ресурсу буде недостатньо для вирішення завдань фізичного відновлення промислової і житлової інфраструктури. Таким чином, слід