Сторінка 3

Грошовий потік, який українці спрямовують з-за кордону додому, щороку зменшується. У 2024-му – до мінімуму за 8 років. Зменшення заробітків або остаточна асиміляція на чужині – УНІАН з’ясував, у чому причина негативної динаміки. Перекази на Батьківщину від українців, які опинилися за кордоном на заробітках, завжди були значним джерелом надходжень валюти до України. На тлі війни та виїзду наших співвітчизників за кордон вже у якості біженців, цей грошовий потік почав вповільнюватися. А вже за підсумками 2024 року НБУ зафіксував обвал обсягів переказів до найгіршого показника з 2017 року – $9,6 мільярда. Експерти розповіли УНІАН, у чому причина такої динаміки, що це означає для держави, та чи має Україна шанси на повернення до довоєнних показників. Тонкощі валютних переказів На

Протягом минулого року роботодавці у службі зайнятості отримали 4 720 дозволів на працевлаштування іноземців, ще 1 407 дозволів були продовжені Український ринок праці з початку повномасштабного вторгнення опинився у надзвичайно складній ситуації. Щоб замінити працівників, які або виїхали за кордон, або долучилися до Сил оборони, українські підприємства вдалися до кількох варіантів вирішення проблем із кадрами. Почали перенавчати фахівців, наприклад, жінок на ті професії, які колись вважалися «чоловічими». Залучати до роботи більше молоді й людей старшого віку. А також пропонувати вищі зарплати і пакети соціальної підтримки. Але навіть цього виявилось недостатньо. Тож все частіше у публічній площині нині звучать тези про необхідність залучення трудових мігрантів в Україну з інших країн. Ця ідея не має однозначної підтримки

В Украину будут привлекать трудовые ресурсы из-за границы: без помощи иностранцев страну не восстановить. Об этом заявил вице-премьер-министр — министр национального единства Украины Алексей Чернышев. Сейчас украинскому рынку труда требуются четыре с половиной миллиона человек. Как рассказал Василий Воскобойник, президент Всеукраинской Ассоциации компаний по международному трудоустройству, если Украине даже каким-то чудом удастся привлечь внутренние резервы, уже через 5−10 лет они исчерпаются, потому что просто уйдут на пенсию. А заменить их будет никем из-за низкого уровня рождаемости. Поэтому, чтобы спасти украинский рынок труда, Украина и планирует привлекать трудовых мигрантов. Читайте также Что такое «серебряная экономика» и как она влияет на рынок труда «Сначала нужно возвращать украинцев, а затем привлекать трудовых мигрантов из других стран именно потому, что у нас физически не будет

Які демографічні втрати понесла Україна через війну, які виклики постають у цьому контексті та якими шляхами можна хоча б частково відродити наш людський капітал у період повоєнного відновлення? Про це йшлося у виступі директорки Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України Елли ЛІБАНОВОЇ на одному з нещодавніх засідань Президії НАНУ. Сьогодні дістати взагалі будь-яку інформацію про соціально-демографічні процеси є величезною проблемою. Як нагадала Елла Лібанова, Держстат під час дії воєнного стану не публікує такі дані. Але ж потреба в них нікуди не поділась — вона є в дослідників, виконавчої влади тощо. Щоб компенсувати бодай частину цих інформаційних прогалин, науковці Інституту демографії та проблем якості життя розробили низку спеціальних методик. Зокрема розроблено методику й упроваджено

До повномасштабної війни в Україну заходило від 13 до 15 мільярдів доларів щороку. Приблизно 9,6 мільярда доларів передали українці торік додому. Це на 2 мільярди менше, ніж позаторік, повідомляють у Нацбанку. Через платіжні системи надійшло 2,5 мільярда доларів, що на 4,6% менше, ніж у 2023 році. Найчастіше перекази відправляли зі США (19,4%), Ізраїлю (16,8%), Німеччини (10,8%), Італії (10,2%) та Великої Британії (9,4%). — Якщо подивимося статистику, то побачимо, що грошових переказів стало менше не лише торік, а й загалом від початку повномасштабного вторгнення, — каже кандидат економічних наук Павло Кухта. — Колись у нас мільйони людей працювали за кордоном. Хтось мав довготривалі контракти, хтось їздив періодично на заробітки. Здебільшого це були чоловіки. Війна все змінила.