Сторінка 3

Світлана Калініна – декан економіко-правового факультету  Маріупольського державного університету (м. Київ), Доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук України. Торік ми завершили дослідження в межах проєкту «Візія 2033: збереження і розвиток трудових ресурсів України в найближчі десятиліття». Основними завданнями дослідження були: вивчення передумов формування міграційної політики держав, аналіз динаміки міжнародних переміщень, визначення глобальних трендів у міграції, а також формування орієнтирів і пріоритетів для політики України. У рамках цього проєкту ми з колегами — Світланою Ланською та Валерією Подунай — провели окреме дослідження «Аналіз міграційної політики держав: орієнтири для України». Його результати мають конкретні висновки для нашої країни. Ми акцентували увагу на необхідності стратегічного підходу до формування політики, захисті національних економічних інтересів, пріоритетності залучення кваліфікованої

Олесь Доній – Голова громадської організації “Центр досліджень політичних цінностей” Я не маю ілюзій щодо міграції. Як людина, що вивчала демографічні процеси, можу сказати: зовнішня міграція в Україну завжди була обмежена. Від 1991 року ми спостерігали кілька хвиль, але здебільшого це етнічна міграція — повернення українців. Далі була кримськотатарська міграція — близько 260 тисяч осіб, зростання кавказької міграції, пов’язане з конфліктами. Єдина значуща нерадянська група — в’єтнамці, але й ті згодом почали повертатися додому. Ілюзій, що з країн так званого третього світу до нас масово їхатимуть, не повинно бути — вони не їхали і не поїдуть у країну, яка сприймається як бідна і неперспективна. Натомість був важливий, хоч і недооцінений канал — система освіти. Саме

Олексій Позняк – завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. Дослідження, присвячене обґрунтуванню основних напрямів удосконалення стратегії державної міграційної політики до 2035 року, було однією з трьох складових проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення», який реалізовувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Над проєктом працювали фахівці Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та нашого Інституту. Мета дослідження — визначити ключові напрями оновлення міграційної політики України. Ми провели комплексну роботу, що включала аналіз нормативної бази, попередніх досліджень і практик, а також чотири фокус-групові дискусії з експертами з трьох цільових груп: представниками центральних органів виконавчої влади, громадськими діячами, політиками та науковцями. Ми також провели міжсекторальну дискусію щодо можливостей адаптації міжнародного

Воскобойник Василь, Голова Офісу міграційної політики Україна перебуває у точці глибоких трансформацій. Повномасштабна війна, демографічна криза, нестабільність, глобальні зрушення на ринку праці — усе це вимагає від держави переосмислення підходів до міграційної політики. Сьогодні ми представили результати дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року» — роботи, яка має стати підґрунтям для нової державної стратегії у цій сфері. Україна втрачає людей. Майже 7 мільйонів наших громадян виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення. І хоча частина повертається, загальні демографічні тренди залишаються загрозливими. У 2024 році рівень народжуваності був утричі нижчим за рівень смертності. Але ключова проблема — не в небажанні людей мати дітей чи жити в Україні. За даними

Нова міграційна політика України має трансформуватися з реактивної на проактивну і зосередитися не на реагуванні на виклики, а на стратегічному управлінні людським капіталом. На цьому під час презентації в Укрінформі результатів дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року» наголосив Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя ім.М.Птухи НАНУ. «Головним висновком проведеного нами дослідження є усвідомлення необхідності глибокої переорієнтації міграційної політики України – від реагування на виклики до стратегічного управління людським капіталом. Політика має зосередитися на створенні умов для повернення вимушених мігрантів, їх реінтеграції та збереження зв’язків із тими, хто перебуває за кордоном. Стратегія має враховувати демографічні прогнози, конкурентність на глобальному ринку праці та