Новини

Київ, 20 березня 2025. У Маріупольському державному університеті відбувся науковий круглий стіл “Трудоресурсне забезпечення України: новітній формат”, на якому були представлені перші результати дослідження “Оцінка перспективних трудоресурсних потреб України”. Дослідження здійснюється в межах проєкту “Міграційна політика України: шляхи вдосконалення”, що фінансується Міжнародним фондом “Відродження”. Мета дослідження – визначити перспективні трудоресурсні потреби України, зокрема: проаналізувати трансформаційні тренди зайнятості та динаміку ВВП у контексті поствоєнного відновлення; оцінити продуктивність праці та її вплив на економічне зростання; розробити методологію вимірювання зайнятості та прогнозування трудових ресурсів; дослідити нові форми зайнятості та ефективність джерел трудоресурсного забезпечення. “Вирішення питання трудоресурсного забезпечення вимагає застосування стратегічного підходу, в основу якого має бути покладено фундаментальне бачення процесів формування і використання людського капіталу. Так, за висновками  Всесвітнього

​20 березня 2025 року у приміщенні Маріупольського державного університету відбудеться круглий стіл «Трудоресурсне забезпечення України: новітній формат», який проводиться в рамках реалізації проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення» Теми для обговорення: демографічні виклики; трансформація ринку праці; соціальні аспекти економічного розвитку. Виконання проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення», організація круглого столу «Трудоресурсне забезпечення України: новітній формат» та дослідження «Оцінка перспективних трудоресурсних потреб України» здійснені за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Міжнародний фонд  «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного

Грошима, передбаченими на нову програму, розпоряджатиметься Міністерство єдності. У Кабміні не повідомляють, які саме заходи заплановані. То чи варто виділяти сотні мільйонів на незрозумілі цілі в час, коли на фронті ситуація вкрай складна? — Я не вірю у те, що якісь урядові програми дозволять повернути українців додому, — обурюється економіст Борис Кушнірук. — Ця ідея, як і створення самого Міністерства єдності, — приклад відвертої маячні. Допоки війна не закінчиться, люди не повертатимуться в Україну. А коли закінчиться, то західні країни припинятимуть програми тимчасового захисту українців, і багатьом, які не знайшли за кордоном роботи, не адаптувалися там, доведеться поїхати додому. Зрештою, невідомо, що буде завтра. Європейські країни вже побоюються значного збільшення кількості українських біженців, якщо допомога

Грошовий потік, який українці спрямовують з-за кордону додому, щороку зменшується. У 2024-му – до мінімуму за 8 років. Зменшення заробітків або остаточна асиміляція на чужині – УНІАН з’ясував, у чому причина негативної динаміки. Перекази на Батьківщину від українців, які опинилися за кордоном на заробітках, завжди були значним джерелом надходжень валюти до України. На тлі війни та виїзду наших співвітчизників за кордон вже у якості біженців, цей грошовий потік почав вповільнюватися. А вже за підсумками 2024 року НБУ зафіксував обвал обсягів переказів до найгіршого показника з 2017 року – $9,6 мільярда. Експерти розповіли УНІАН, у чому причина такої динаміки, що це означає для держави, та чи має Україна шанси на повернення до довоєнних показників. Тонкощі валютних переказів На

Протягом минулого року роботодавці у службі зайнятості отримали 4 720 дозволів на працевлаштування іноземців, ще 1 407 дозволів були продовжені Український ринок праці з початку повномасштабного вторгнення опинився у надзвичайно складній ситуації. Щоб замінити працівників, які або виїхали за кордон, або долучилися до Сил оборони, українські підприємства вдалися до кількох варіантів вирішення проблем із кадрами. Почали перенавчати фахівців, наприклад, жінок на ті професії, які колись вважалися «чоловічими». Залучати до роботи більше молоді й людей старшого віку. А також пропонувати вищі зарплати і пакети соціальної підтримки. Але навіть цього виявилось недостатньо. Тож все частіше у публічній площині нині звучать тези про необхідність залучення трудових мігрантів в Україну з інших країн. Ця ідея не має однозначної підтримки