Новини

Можливість залучення до відбудови України робітників із країн Азії залежить від майбутньої моделі розвитку економіки. Таку думку в коментарі Укрінформу висловив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та експерт з питань трудової міграції. «Якщо ми будемо розвивати економіку, в якій буде превалювати робоча сила, звичайна фізична праця, то нам будуть потрібні умовні пакистанці. А якщо ж ми будемо йти шляхом розвитку високотехнологічних галузей, умовно кажучи, побудови космічних кораблів, то будуть потрібні інженери зі Сполучених Штатів, з Англії, з Німеччини», – пояснив експерт. Навіть для звичайної відбудови зруйнованого, на думку експерта, в країні не вистачатиме робочих рук. Він нагадав, що під час будівельного буму 2006-2008 років, коли в Україні вартість квадратного метра житла була вищою, ніж

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, Інститут демографії та проблем якості життя НАНУ та Маріупольській державний університет, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», працюють над реалізацією проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення». Його мета полягає в удосконаленні міграційної політики України через проведення всебічних досліджень та аналітики щодо поточного стану виконання міграційної політики України, визначення перспективних трудоресурсних потреб країни, а також шляхів її подальшого розвитку. За підсумками проєкту буде дана оцінка стану реалізації чинної міграційної політики України та обґрунтовані основні напрями  удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року. «Власно кажучи, вже довгі роки саме зовнішня міграція є головним драйвером демографічної динаміки України. Нічого не змінилось, а тільки посилилось з війною. І ми абсолютно чітко

Навіть якщо умови перебування біженців у Європі погіршаться, бажання лишитися там і засоби для цього є. А Україні буде корисним кожен – хоча б як споживач Нещодавно в Україні опублікували чергове опитування: українські біженці за кордоном (цього разу в Норвегії) з половини не планують повертатися додому після війни. 47% тих, хто облаштувався в Норвегії, хочуть там залишитися і лише 10% – повернутися на батьківщину. Трішки раніше про те, що дедалі більше біженців з України хочуть залишитися у Німеччині назавжди, повідомляв президент німецького Державного управління у справах біженців Марк Зайберт. Як писало видання Süddeutsche Zeitung, таких було 65%. Хоча про закінчення війни ще не йдеться, ці цифри змушують певні кола фахівців тут, в Україні, хапатися за

Настав новий, 2025 рік. У багатьох із ним пов’язані сподівання на припинення війни або, принаймні, її гарячої фази, хоча зараз неможливо з якоюсь певністю сказати, що саме так і станеться. Війна неминуче впливає на економіку нашої країни, і завершення військових дій також має вплинути на неї. Враховуючи все це, “Апостроф” підготував економічний прогноз на рік, який щойно розпочався. В Україну прийшов 2025 рік. З Новим роком завжди пов’язані певні очікування, які, втім, часто продиктовані емоціями. У свою чергу прогнози обіцяють бути більш неупередженими, оскільки вони ґрунтуються на сухих фактах. Які ж можна зробити економічні прогнози на 2025 рік? Для початку звернемося до наявних цифр. Згідно з держбюджетом на цей рік, економіка зросте лише на 2,7%. Це

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, зазначив, що Україні треба буде конкурувати з Німеччиною, Польщею та іншими країнами, щоб запрошувати до себе на достойну заробітну плату трудових мігрантів “Слід нагадати, що до війни у нас чисельність населення скорочувалася на 300 тис. людей щорічно, тобто число померлих перевищувало кількість народжуваних. Навряд чи ситуація зміниться після завершення війни. Для того, що нам хоча б підтримувати на одному рівні кількість населення України, потрібно буде все ж таки запрошувати людей з інших країн. Але говорити, що вони будуть дешевою робочою силою, то тут я можу посперечатися”, – зауважив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. За його словами, наприклад, Узбекистан – країна, в якій за останні