Новини

На європейському ринку праці – і офіційному, і тіньовому – змінюються розклади щодо українських працівників. Українці ще до війни масово їздили на заробітки до ЄС. І встигли “застовбити” за собою окремі ніші. Так, у свій час у Польщі працювали суцільно українські таксисти та різнороби, а в Іспанії – будівельники. З початку війни ситуація змінилася, що й зрозуміло з огляду на те, що чоловіки призовного віку стали невиїзними. Але ті, кому все ж таки вдається просочитися за кордон, без особливих проблем влаштовуються водіями та робітниками на заводи. “У нас у цеху практично всі працівники – українці. Поляки – тільки начальство. Якщо з’являються новачки з наших, вони легко вливаються в колектив, можна навіть спочатку мови не знати,

​Україна зробила перший крок у напрямку інтеграції до загальноєвропейського ринку праці, який серед іншого передбачає вільне переміщення людей через кордони. “Апостроф” розбирався, як ця система функціонуватиме під час дії воєнного стану в нашій країні та після його скасування, з якими викликами зіткнеться Україна на шляху “трудової” євроінтеграції, і як повинна буде на них реагувати. Україна планує доєднатися до загальноєвропейського ринку праці. Перший крок на цьому напрямку було зроблено на засіданні українського уряду 29 жовтня, на якому було затверджено План заходів щодо приєднання до Європейської мережі служб зайнятості (EURES), повідомляє відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ Міністерства економіки. Приєднання України до EURES є рекомендацією Європейської комісії, що міститься у звіті від 2023 року про прогрес нашої

Батьки почали вивозити дітей до 18 років з України, особливо це стосується хлопчиків. Причиною є не лише можливість здобути закордонну освіту, але й війна, мобілізація та перспективи майбутнього. Фокус розібрався, як це вплине на подальшу демографічну ситуацію у країні. Член депутатської групи “Довіра” Сергій Вельможний заявив, що в Україні суттєво зросли темпи виїзду за кордон молодого покоління. Зокрема, йдеться про переселенців. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що багато 10-11-класників, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон. “Ми спонукаємо їх (школярів, — ред.) залишатися в Україні різними способами. Але ключове, що ми як Міністерство освіти повинні пропонувати нашим громадянам — це якісну професійно-технічну, фахово-передвищу та вищу освіту”, — сказав міністр. За його словами, після завершення війни настане етап відновлення, який

Вже з 10 листопада ЄС вводить на кордоні нову систему реєстрації в’їзду та виїзду EES, а з наступного року – авторизації подорожей ETIAS. УНІАН з’ясував, чи ці зміни спрямовані проти українців або, навпаки, покликані полегшити нам перетин кордону. З 10 листопада 2024 року Європейський Союз вводить у дію нову систему реєстрації в’їзду й виїзду іноземців Entry/Exit System (EES, з англійської: Система “Вхід-вихід”). Її мета заявлена як “зменшення бюрократії” на кордоні, адже штамп у паспорті відходить у минуле. Але експерти кажуть, що реальна мета інша – посилення контролю за іноземцями. Остання теза підкріплюється тим, що вже наступного року ЄС вводить другу систему – European Travel Information and Authorisation System (ETIAS, “Система інформації та авторизації подорожей”). Як

В Україні скорочується населення, і не лише через війну. І все частіше висловлюються думки щодо необхідності залучення мігрантів з інших країн. “Апостроф” розбирався, чи повернуться в Україну наші люди після війни, чи вистачить нам власних трудових ресурсів для відновлення економіки, і чи потрібні для цього країні іноземні мігранти. “Ти не один. Нас 52 мільйони”. Це гасло було популярним на українському телебаченні в середині 1990-х років. Щоправда, ближче до кінця “буремного” десятиліття у Києві та інших містах України з’явилися бігборди з написом “Нас уже не 52 мільйони”. Початок нинішнього століття збагатився, як би зараз сказали, мемом “Нас має бути 52 мільйони, кохаймося!”. Його автори, з одного боку, визнавали демографічні проблеми країни, але з оптимізмом дивилися у майбутнє.