Сторінка 4

Батьки почали вивозити дітей до 18 років з України, особливо це стосується хлопчиків. Причиною є не лише можливість здобути закордонну освіту, але й війна, мобілізація та перспективи майбутнього. Фокус розібрався, як це вплине на подальшу демографічну ситуацію у країні. Член депутатської групи “Довіра” Сергій Вельможний заявив, що в Україні суттєво зросли темпи виїзду за кордон молодого покоління. Зокрема, йдеться про переселенців. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що багато 10-11-класників, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон. “Ми спонукаємо їх (школярів, — ред.) залишатися в Україні різними способами. Але ключове, що ми як Міністерство освіти повинні пропонувати нашим громадянам — це якісну професійно-технічну, фахово-передвищу та вищу освіту”, — сказав міністр. За його словами, після завершення війни настане етап відновлення, який

Вже з 10 листопада ЄС вводить на кордоні нову систему реєстрації в’їзду та виїзду EES, а з наступного року – авторизації подорожей ETIAS. УНІАН з’ясував, чи ці зміни спрямовані проти українців або, навпаки, покликані полегшити нам перетин кордону. З 10 листопада 2024 року Європейський Союз вводить у дію нову систему реєстрації в’їзду й виїзду іноземців Entry/Exit System (EES, з англійської: Система “Вхід-вихід”). Її мета заявлена як “зменшення бюрократії” на кордоні, адже штамп у паспорті відходить у минуле. Але експерти кажуть, що реальна мета інша – посилення контролю за іноземцями. Остання теза підкріплюється тим, що вже наступного року ЄС вводить другу систему – European Travel Information and Authorisation System (ETIAS, “Система інформації та авторизації подорожей”). Як

В Україні скорочується населення, і не лише через війну. І все частіше висловлюються думки щодо необхідності залучення мігрантів з інших країн. “Апостроф” розбирався, чи повернуться в Україну наші люди після війни, чи вистачить нам власних трудових ресурсів для відновлення економіки, і чи потрібні для цього країні іноземні мігранти. “Ти не один. Нас 52 мільйони”. Це гасло було популярним на українському телебаченні в середині 1990-х років. Щоправда, ближче до кінця “буремного” десятиліття у Києві та інших містах України з’явилися бігборди з написом “Нас уже не 52 мільйони”. Початок нинішнього століття збагатився, як би зараз сказали, мемом “Нас має бути 52 мільйони, кохаймося!”. Його автори, з одного боку, визнавали демографічні проблеми країни, але з оптимізмом дивилися у майбутнє.

Щороку в Україні скорочується кількість населення і після початку війни ситуація погіршилася в рази. За останніми прогнозами українців може залишитися трохи більше 25 млн. Кабінет міністрів схвалив демографічну стратегію, спрямовану на покращення життя. Експерти розповіли Фокусу, наскільки вона буде дієвою. За прогнозами Інституту демографії та проблем якості життя НАН, населення України може зменшитися до 25,2 мільйона людей. У результаті Кабмін схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Так у стратегії йдеться про необхідність формування середовища, сприятливого для народження й виховання дітей і забезпеченням економічної самодостатності сімей. А саме безпеку, розбудову країни, доступність житла, якісної охорони здоровʼя, робочих місць. Фокус розповідає, чи є ефективною стратегія Кабміну та чому важливою є не лише вона, але й міграція та

В умовах війни та економічних викликів перед Україною постала нагальна проблема нестачі робочої сили. Відтік кваліфікованих кадрів за кордон і брак нових працівників ставить під загрозу відновлення країни після війни. Проєкт «Візія-2033» був створений як відповідь на цю проблему, з метою повернути українців додому та залучити трудових мігрантів для зміцнення ринку праці. Мета і завдання: Головна мета проєкту — створити законодавчі умови для повернення трудових мігрантів та залучення іноземців до роботи в Україні. Для цього команда «Візії-2033» провела комплексні дослідження, залучила експертів і провела низку публічних заходів для обговорення ключових проблем та можливостей. Проєкт не обмежився лише дослідженнями: ключовим результатом стало підготовка пропозицій до розробки нормативних документів та змін до діючих нормативних документів. Вони передбачають