Сторінка 5

Софія Кордонець, керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ “Право на захист”: «В Україні проживає чимало осіб без громадянства, а також біженців і шукачів захисту. Їх не так багато, як у деяких інших країнах, але вони є, і це дає змогу оцінювати виконання міграційної політики на практиці. Проблема в тому, що наразі в Україні відсутня чітка інтеграційна програма для цих людей. Саме зараз — коли їхня кількість відносно невелика — ми маємо шанс системно пропрацювати міграційну й інтеграційну політику. Це можливість «потренуватись» на реальних кейсах, щоб у майбутньому, зростаючи в чисельності, іноземці, біженці, шукачі захисту чи трудові мігранти стикалися з ефективними механізмами включення у суспільство. Ми не маємо державних мовних курсів,

Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС», звернув увагу на критичний взаємозв’язок між освітою, продуктивністю праці та майбутнім країни: «Продуктивність праці безпосередньо залежить від того, як держава фінансує освіту. А коли фінансування — відверто мізерне, про яку продуктивність, про яку якість освіти ми можемо говорити? Освітяни — єдина галузь, у якої під час повномасштабного вторгнення реальні зарплати впали. В інших сферах — навіть не пов’язаних з обороною — відбулося зростання. Але в освіті — навпаки. Освітян фінансують за залишковим принципом. Я говорю не лише як аналітик, а й як батько. Через такий підхід держава буквально змушує нас приймати рішення про навчання дітей за кордоном. Це не тільки питання безпеки, а й питання якості освіти. Як

Ольга Купрій, директорка департаменту стратегічного планування, бюджетування та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості України: «Виклики, з якими стикається Державна служба зайнятості, — це ті самі виклики, що стоять перед усією країною. Насамперед — це зовнішня міграція, яка призводить до вимивання людського капіталу. Це явище значно загострює і без того серйозний кадровий дефіцит, який також підсилюється структурними змінами в економіці. Інший серйозний виклик — внутрішня міграція. Ми про це вже говорили і на початку, і впродовж зустрічі. Йдеться про численну армію внутрішньо переміщених осіб, з якими ми стикаємось постійно — не лише з початку повномасштабного вторгнення, а ще з 2014 року. Тому ми, як служба зайнятості, у співпраці з Міністерством економіки запровадили низку програм, що спрямовані

Інститут демографії та досліджень імені Михайла Птухи НАН України спільно з громадською організацією «Офіс міграційної політики» продовжують серію заходів на новій онлайн-платформі, що стала відкритим простором для обговорення міграційних, демографічних та соціально-економічних рішень. Платформа створена з метою: популяризації наукових підходів до формування державної політики, налагодження комунікації між дослідниками, владою, бізнесом, громадянським суспільством, посилення впливу доказових знань на ухвалення стратегічних рішень у країні. Серед ключових завдань платформи: висвітлення наукових здобутків Інституту демографії у сферах демографії, соціальної політики та якості життя; створення фахового діалогового простору для обговорення актуальних викликів; оприлюднення результатів досліджень у доступному форматі; залучення Офісу міграційної політики до модерування публічних обговорень та просування стратегічного бачення у питаннях трудової міграції, повернення громадян, залучення іноземних фахівців. Наступний

Тетяна Циба, народна депутатка України: «Ми надзвичайно вдячні всім науковим інституціям і громадським організаціям за аналітику. Всі ці дослідження — правильні, ґрунтовні й необхідні. Але є нюанс: поки в країні не вирішена безпекова ситуація, ці напрацювання — переважно теоретичні. Ми досі не розуміємо, як будемо жити далі. Щодо координаційного органу, який обговорюється, — здебільшого мова йде про міграцію в контексті демографії та трудових ресурсів. Цим займається Міністерство соціальної політики. Актуальне питання — як залучити до роботи внутрішніх мігрантів, тобто внутрішньо переміщених осіб. Це ресурс, який ми вже маємо. Крім того, потрібно активніше залучати людей, які мають бар’єри до працевлаштування. Це передусім жінки — багато з них доглядають за літніми батьками чи маленькими дітьми. Нерозвинена інфраструктура