Сторінка 5

Навіть якщо умови перебування біженців у Європі погіршаться, бажання лишитися там і засоби для цього є. А Україні буде корисним кожен – хоча б як споживач Нещодавно в Україні опублікували чергове опитування: українські біженці за кордоном (цього разу в Норвегії) з половини не планують повертатися додому після війни. 47% тих, хто облаштувався в Норвегії, хочуть там залишитися і лише 10% – повернутися на батьківщину. Трішки раніше про те, що дедалі більше біженців з України хочуть залишитися у Німеччині назавжди, повідомляв президент німецького Державного управління у справах біженців Марк Зайберт. Як писало видання Süddeutsche Zeitung, таких було 65%. Хоча про закінчення війни ще не йдеться, ці цифри змушують певні кола фахівців тут, в Україні, хапатися за

Настав новий, 2025 рік. У багатьох із ним пов’язані сподівання на припинення війни або, принаймні, її гарячої фази, хоча зараз неможливо з якоюсь певністю сказати, що саме так і станеться. Війна неминуче впливає на економіку нашої країни, і завершення військових дій також має вплинути на неї. Враховуючи все це, “Апостроф” підготував економічний прогноз на рік, який щойно розпочався. В Україну прийшов 2025 рік. З Новим роком завжди пов’язані певні очікування, які, втім, часто продиктовані емоціями. У свою чергу прогнози обіцяють бути більш неупередженими, оскільки вони ґрунтуються на сухих фактах. Які ж можна зробити економічні прогнози на 2025 рік? Для початку звернемося до наявних цифр. Згідно з держбюджетом на цей рік, економіка зросте лише на 2,7%. Це

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, зазначив, що Україні треба буде конкурувати з Німеччиною, Польщею та іншими країнами, щоб запрошувати до себе на достойну заробітну плату трудових мігрантів “Слід нагадати, що до війни у нас чисельність населення скорочувалася на 300 тис. людей щорічно, тобто число померлих перевищувало кількість народжуваних. Навряд чи ситуація зміниться після завершення війни. Для того, що нам хоча б підтримувати на одному рівні кількість населення України, потрібно буде все ж таки запрошувати людей з інших країн. Але говорити, що вони будуть дешевою робочою силою, то тут я можу посперечатися”, – зауважив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. За його словами, наприклад, Узбекистан – країна, в якій за останні

Після війни між Києвом та країнами Європи буде “жорстка боротьба” за біженців. Деякі країни Євросоюзу, куди після початку війни тікали українські біженці, зацікавлені в тому, щоб вони там залишились та влаштувались на роботу. Таку думку в етері Еспресо висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник Він заявив, що в переліку зацікавлених країн є Польща, Чехія та Німеччина. “Німеччина, Польща, Чехія зацікавлені в тому, аби українці там залишалися. Бо українці – це не тільки утриманці, вони в першу чергу шукають для себе роботу, у них там є діти, котрі навчаються і котрі можуть потенційно стати членами суспільств тих країн, де вони знаходяться. І зрозуміло, що ліпше для країн, як це не прикро для нас звучить, ліпше

«Українські компанії вкрай обережно підходять до імпорту персоналу, бо для них це поки щось із області далекої фантастики, — говорить керівниця відділу розвитку бізнесу та реалізації проєктів агенції SUN ONE Олеся Кремінська. — Саме тому обговорення завжди починаються із запитань: «А чи ви знайомі з кейсами, коли в Україну імпортували персонал?». Тож наскільки готові компанії з агросектора брати на роботу трудових мігрантів, що їх спиняє і до яких витрат слід готуватися? А головне — чи захоче хтось їхати в країну, де йде війна? Ми опитали до десятка компаній з агро і ось про що дізналися. Настрої агрокомпаній Віталій Ільченко співзасновник Ukravit «Однозначно ключових спеціалістів будемо залучати з-за кордону. Хоча наші фахівці їздять за кордон навчатися, але це тривалий процес. Легше взяти фахівця