Із 5 серпня Європейський Союз змінив умови надання тимчасового захисту частині українських чоловіків призовного віку. Нові заявники повинні підтверджувати виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства. Необхідні відомості можна підтвердити, зокрема, за допомогою застосунку «Резерв+».
Вимоги поширюються на чоловіків, які вперше звертаються по тимчасовий захист, повторно оформлюють цей статус або подають документи для спільного проживання сім’ї. Водночас для українців, які вже мають чинний тимчасовий захист і лише продовжують його, нічого не змінюється. Військово-облікові документи від них додатково не вимагатимуть.
Нововведення навряд чи суттєво вплинуть на загальну кількість українців у Європі. Більшість військовозобов’язаних чоловіків і так не може вільно залишати Україну. Отже, нові правила стосуватимуться порівняно невеликої групи людей, які мають законні підстави для перетину кордону та звертатимуться по захист після 5 серпня.
Відмова в тимчасовому захисті не означає автоматичної депортації або повної втрати права перебувати в Європі. Тимчасовий захист є лише однією з можливих юридичних підстав. Українці також можуть отримувати дозволи на роботу, студентські візи, посвідки на проживання або легалізуватися на підставі родинних зв’язків.
За наведеними оцінками, за межами України перебувають близько 8,4 мільйона громадян, тоді як тимчасовим захистом у країнах ЄС користуються приблизно 4,3 мільйона. Це означає, що мільйони українців уже живуть за кордоном на інших законних підставах.
Фактично нові правила обмежують передусім доступ окремих чоловіків до соціальної допомоги, безкоштовного житла та інших гарантій, пов’язаних із тимчасовим захистом. Ті, хто планує працювати, навчатися або вести бізнес, шукатимуть інші можливості для легального перебування.
Водночас існує ризик, що частина людей опиниться в сірій зоні. Наприклад, українець може переїхати з однієї країни ЄС до іншої та не отримати там тимчасового захисту через відсутність необхідних документів. У такому разі він повинен оформити інший статус або залишити країну. Нелегальне проживання та працевлаштування створюватимуть для нього додаткові правові ризики.
Нові обмеження можуть ускладнити перебування частини українців у Європі, але не стануть механізмом їхнього масового повернення. Адміністративні рішення не створюють в Україні безпечних умов, житла та високооплачуваних робочих місць. Саме від наявності цих чинників, а не від скорочення соціальної допомоги за кордоном залежатиме готовність громадян повертатися на Батьківщину.