Україна втрачає людей: дефіцит працівників стає загрозою для відбудови

Демографічна ситуація в Україні продовжує погіршуватися. За перше півріччя 2026 року в країні народилося 73 тисячі дітей, а померло майже 260 тисяч людей. Народжуваність порівняно з відповідним періодом попереднього року скоротилася ще на 16%. Нині щомісяця народжується близько 12 тисяч дітей, тоді як десять років тому цей показник становив приблизно 32 тисячі.

Зниження народжуваності є світовою тенденцією, однак в Україні її значно посилюють війна та зовнішня міграція. За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», протягом минулого року з країни виїхало близько пів мільйона українців. Нова складна зима й продовження російських обстрілів можуть спричинити чергову хвилю виїзду жінок із дітьми.

Що довше людина перебуває за кордоном, то меншою стає ймовірність її повернення. Українці знаходять роботу, вивчають мову, купують житло, розвивають кар’єру та влаштовують дітей до місцевих навчальних закладів. Реальні масштаби повернення можна буде оцінити протягом перших двох років після завершення бойових дій. За наведеною в розмові оцінкою, за наявності надійних гарантій безпеки у цей період можуть повернутися близько 20% українців.

Скорочення населення вже безпосередньо впливає на економіку. Сьогодні ЄСВ сплачують приблизно 10,5 мільйона людей, тоді як пенсіонерів в Україні близько 9,5 мільйона. Фактично на одного працюючого припадає один пенсіонер. Подальше старіння населення збільшуватиме навантаження на працівників і бізнес та може стимулювати нову трудову міграцію.

Кадровий дефіцит охопив майже всі галузі. Про нестачу кваліфікованих кадрів заявляє 71% промислових підприємств, а 30% не вистачає навіть працівників для виконання звичайної фізичної роботи. Україна потребує будівельників, зварювальників, токарів, бетонярів, водіїв і сантехніків. Одночасно бракує вчителів, викладачів, лікарів і медичних сестер.

Саме підвищення зарплат не розв’яже проблему: якщо потрібного фахівця немає, він не з’явиться автоматично після збільшення оплати. Необхідна комплексна політика: створення умов для збереження людей в Україні, повернення громадян з-за кордону, професійна перепідготовка, автоматизація та підвищення продуктивності праці.

Трудових мігрантів варто залучати лише точково — у галузі та на підприємства, де внутрішніх ресурсів справді недостатньо. Нині в Україні працює близько 9,5 тисячі іноземців, лише 12% компаній розглядають можливість їх залучення і тільки 2% уже мають відповідний досвід. Тому твердження про масове завезення іноземних працівників не відповідають реальній ситуації.

Українську економіку не врятує жодне окреме рішення. Повернення громадян, підготовка власних фахівців, автоматизація та контрольоване залучення іноземців мають відбуватися одночасно. Інакше дефіцит людей стане головним обмеженням для повоєнного відновлення країни.