Гідна праця як умова повернення: чому без змін українці не повернуться

Повернення українців з-за кордону безпосередньо залежить від того, які умови праці вони бачать у своїй країні. І поки ці умови не відповідають базовим очікуванням, жодні заклики чи програми не зможуть забезпечити масовий зворотний рух. Саме на цьому зосередив увагу Володимир Гончарук — заступник голови Державної служби України з питань праці, під час експертного обговорення.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За його словами, ситуація на ринку праці залишається складною і навіть загострюється. Лише за минулий рік до Держпраці надійшло понад 15 тисяч звернень від працівників — від скарг на неналежну оплату праці до порушень безпеки і незаконних звільнень. Це свідчить про системні проблеми, які існували і до війни, але зараз стали більш помітними.

Ключовим питанням для працівника, за його словами, є базові умови роботи. «Праця має бути задекларована, безпечна, здорова та належним чином оплачувана», — підкреслив він. Саме ці чотири складові формують відчуття стабільності і довіри до ринку праці.

І поки ці умови не забезпечені, українці, які вже отримали досвід роботи за європейськими стандартами, не матимуть достатніх підстав для повернення. Навіть за наявності бажання повернутися додому, вони порівнюють реальні умови і приймають раціональне рішення.

Водночас частина проблем виникає не лише через свідомі порушення з боку роботодавців. За словами Гончарука, значна частина бізнесу, особливо малого, просто не має достатнього розуміння законодавства. Це створює ситуації, коли порушення відбуваються через незнання або неправильне трактування норм.

У цьому контексті змінюється і роль держави. Інспекція праці має працювати не лише як контролюючий орган, а як сервіс, що інформує і допомагає. Консультації, роз’яснення і превентивна робота мають передувати перевіркам і штрафам.

Водночас контроль залишається необхідним елементом системи. Його завдання — не створювати додатковий тиск на бізнес, а забезпечувати баланс між захистом працівників і нормальними умовами ведення підприємницької діяльності.

Окрему увагу він приділив інформаційній політиці. «Потрібно говорити… проводити масштабні інформаційно-роз’яснювальні кампанії», — зазначив він, підкреслюючи важливість донесення реальної інформації як всередині країни, так і для українців за кордоном.

Йдеться не лише про формальне інформування, а про демонстрацію реальних змін — умов праці, рівня заробітних плат і прикладів успішного працевлаштування. Саме це може вплинути на довіру людей і їхнє рішення повернутися.