Ринок праці після війни: конкуренція, до якої Україна не готова

Після завершення бойових дій Україна зіткнеться з унікальною ситуацією, яка не має аналогів у сучасній європейській історії. На одному ринку праці одночасно зійдуться кілька великих груп людей із різними очікуваннями, досвідом і рівнем доходів. Саме на цьому акцентував Юрій Гаврілечко — кандидат наук з державного управління, доцент Університету трансформації майбутнього, під час експертного обговорення.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За його оцінкою, на ринку праці одночасно опиняться цивільні працівники, демобілізовані військові, трудові мігранти та репатріанти. Кожна з цих груп матиме різні очікування щодо умов праці та рівня доходів, що створить безпрецедентний рівень конкуренції. «На одному ринку праці… одночасно зіткнуться чотири принципово різних страти людей», — зазначив він.

При цьому проблема полягає не лише в конкуренції як такій, а в обмеженій кількості робочих місць із гідною оплатою. Без системних змін економіка не зможе забезпечити достатню кількість таких робочих місць, що призведе до зростання напруги.

Окрему увагу він звернув на фактор доходів. Демобілізовані військові повернуться на цивільний ринок із рівнем очікувань, сформованим під час служби, тоді як економіка не зможе запропонувати відповідні умови. Водночас частина українців, які працювали за кордоном, звикли до європейських стандартів оплати праці.

У таких умовах виникає ризик маргіналізації частини населення. Люди, які не зможуть знайти роботу або адаптуватися до нових умов, можуть опинитися поза ринком праці. Це створює передумови для зростання тіньової економіки і соціальної нестабільності.

За словами експерта, такі процеси мають чітку логіку розвитку — від конкуренції до маргіналізації, а далі до формування тіньових структур. «Тіньова і кримінальна економіка не виникають раптово. Вони формуються за передбачуваною логікою», — підкреслив він.

Важливою причиною таких ризиків є структурні проблеми економічної політики. Високе податкове навантаження, обмежений доступ до фінансування і відсутність стимулів для створення нових робочих місць стримують розвиток бізнесу і не дозволяють економіці швидко зростати.

Окремим фактором є відсутність масштабних державних програм, які могли б забезпечити зайнятість у перехідний період. Йдеться, зокрема, про будівництво соціального житла, розвиток інфраструктури та створення нових виробництв.

Водночас експерт наголошує, що ці ризики не є неминучими. Вони можуть бути мінімізовані за умови своєчасних і системних рішень. Зокрема, йдеться про створення спеціальних умов для бізнесу, зниження податкового навантаження і запуск масштабних програм зайнятості.

У підсумку стає очевидним: ринок праці після війни стане одним із ключових викликів для держави. І від того, наскільки швидко і ефективно будуть прийняті рішення, залежатиме не лише економічне відновлення, а й соціальна стабільність країни.

Якщо ці виклики будуть проігноровані, Україна ризикує зіткнутися не лише з економічними проблемами, а й із глибшими соціальними наслідками, які буде значно складніше вирішувати в майбутньому.