Сторінка 93

Сотні тисяч покинули свою батьківщину, вирушивши в бік Західної Європи. Тим часом корпорації в Південно-Східній Європі через брак персоналу навіть відмовляються від інвестицій «Ми нація, що зникає», — скаржиться на масову еміграцію з однієї з найбідніших країн ЄС Маріан Ганґану, керівник румунської компанії з пошуку фахівців Colorful. — Як наслідок — чимало міжнародних корпорацій вирішило більше не інвестувати в Румунію, бо тут просто немає кадрів». Така сама ситуація і в сусідній Болгарії. «Представники бізнесу починають скасовувати угоди та нові замовлення, позаяк бракує робочої сили», — зізнається на одному з болгарських телеканалів міністр економіки Еміль Караніколов. Багатьох людей у Південно-Східній Європі ваблять Німеччина, Італія, Іспанія. У їхніх країнах зарплати зростають, але незначно. І це стосується всього

Міністерство соціального забезпечення та праці Литви підготувало проєкти законів, які встановлять порядок ідентифікації особистості будівельників. За порушення нових правил Кодексу адміністративних правопорушень і закону про зайнятість передбачені штрафи від 500 до 7000 євро. Мета закону – знизити масштаби “тіньової” економіки. За ініціативою, для прозорої діяльності в сфері будівництва необхідно буде купувати карту ідентифікації особистості. “Мета проєктів – зробити так, щоб у кожної самозайнятої фізичної особи в сфері будівництва та у юридичної особи, що виконує будівельні роботи, були ідентифікаційні карти. Робітники повинні бути внесені в спеціальну інформаційну систему”, – сказано в документі. Завдяки наявності карти будівельника, держвідомствам, які здійснюють контроль, буде простіше встановити особу працівника на будмайданчику і його роботодавця. Крім того, це буде гарантом того, що люди

Кількість іноземців, які мають дійсні дозволи на довгострокове проживання у Польщі, зросла до 400 тисяч осіб, майже половину з них складають українці. Так, кількість іноземців з дозволом на довгострокове проживання у Польщі протягом двох років збільшилася на 10 тисяч. Більшість іноземців приїжджають до Польщі в пошуках роботи. Десять найбільш представлених країн походження в даний час включають: Україна – 199 тисяч осіб, Білорусь – 23 тисячі, Німеччина – 21,3 тисячі, Росія – 12,2 тисяч, В’єтнам – 12,1 тисяч, Індія – 9,6 тисяч, Китай – 8,7 тисяч, Італія – 8,4 тисяч, Британія – 6 тисяч та Іспанія – 5,8 тисяч.  За останні два роки найбільше зростання в групі іноземців з дійсним дозволом на проживання стосувалося українців –

Практично 50% українців, які працевлаштовуються в Польщі, шукають простої роботи, що не потребує спеціальних навичок. Кандидати, що походять з України найчастіше цікавляться посадами на фабриках, виробництві, складах, роботою при пакуванні та сортуванні, на продукційних конвеєрах, а також охороною осіб і майна та сервісною обслугою. Як пише portalspozywczy.pl, українці котрі ухвалюють рішення приїхати до Польщі й надалі вибирають цю країну здебільшого для заробітків, а не з туристичною метою. Переважна більшість — приблизно 94% поїздку до Польщі аргументують пошуком роботи. Про це говорить найновіше дослідження, проведене “Працедавцями Помор’я” спільно з групою “Прогрес”, на замовлення Гданського управління праці. Згідно з цим опитуванням, кандидати зі сходу найчастіше шукають просту роботу, котра не вимагала б від них кваліфікації. Найбільше зацікавлення

У Німеччині під час літніх канікул працюють до 10 тисяч українських студентів. DW дізналась, які умови праці їм надають німецькі роботодавці та чи усі працівники ними задоволені. “Мій випадок пов’язаний із сучасною формою трудового рабства, а саме експлуатацією найманої праці, яка стала можливою через використання уразливого стану іноземців”, – звернулась до DW 19-річна українка, яка приїхала в Німеччину до одного сільськогосподарського підприємства на збір полуниці. При особистій зустрічі Даніель Лихвенко з Таращі розповіла, що як студентка аграрного коледжу наприкінці травня прибула в Нижню Саксонію “на стажування”, але за місяць стикнулась з тим, що нині називає “сучасним трудовим рабством”: “Я відчуваю, що мене повністю оббрехали, бо в юридичних документах ідеться, що я маю працювати шість годин, за кожну