Сторінка 20

За вісім місяців повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у сусідню Польщу перебралися кілька мільйонів біженців з нашої країни. “Апостроф” з’ясовував, чи стало легше українцям у Польщі знайти роботу та як працевлаштуватись. Нестача робочих рук Повномасштабна війна в Україні вплинула і на польський ринок праці. Якщо до 24 лютого кордон перетинали переважно заробітчани, то з перших днів війни для більшості чоловіків виїзд закордон став тимчасово неможливим. Натомість до Польщі поїхали жінки, діти, особи з інвалідністю та літні люди. “80% всіх, хто виїхав, жінки. Це змінило весь процес працевлаштування в Польщі. Раніше 65% тих, хто працевлаштовувався, складали чоловіки, а жінок було менше. Зараз польські роботодавці стикнулись із тим, що їм не вистачає робочих рук”, – говорить

З початку повномасштабного вторгнення в Україні втратили роботу орієнтовно 40% громадян. Крім того, після семи місяців війни кожен четвертий українець (23%) отримує “урізану” зарплатню. Такі дані надає кадровий портал grc.ua. Пік зростання кількості безробітних припав на перші місяці війни. У вересні ситуація продовжила поступово стабілізуватися, але ключовим чинником лишається регіональна складова: якщо у великих містах вакансій дійсно побільшало, то у дрібних населених пунктах проблема безробіття дуже гостра. У Євросоюзі з роботою теж складно Як стверджує незалежний HR-експерт Тетяна Пашкіна, число вакансій скоротилося у 2,5-3 рази. Падіння зарплат і нестабільність їх виплат якраз і стало причиною того, що половина зайнятих сьогодні в Україні громадян міркують про зміну місця роботи. Для порівняння: згідно з даними НБУ, у

Про українців за кордоном, їхнє працевлаштування та чому частина з них повертається? Говорили з Василем Воскобойником, головою Всеукраїнської організації з міжнародного працевлаштування. Василь Воскобойник: Для того, щоб обговорювати цю тему, треба чітко розуміти — після 24 лютого люди, які тікали в Європу, їхали в пошуках прихистку. Не кращого життя, не роботи, не грошей. Вони намагалися втекти якомога далі від війни. Звісно, це спричинило великі проблеми. Коли люди усвідомили, що війна швидко не закінчиться, зрозуміли, що їм потрібна робота. Почали звертатися до місцевих роботодавців. І тут вони стикнулися з проблемами: непотрібний фах, незнайома мова, важливість підтвердження диплома. У всій Європі до українських біженців ставляться із повагою. Намагаються створити умови для комфортного життя та роботи. У Німеччині,

Тільки 17% опитаних хочуть залишитися надовго. У Польщі продовжують вивчати настрої українських біженців – останнє опитування виявило, що 22% учасників планують виїхати додому до зими. “Українці залишаються за кордоном через відсутність надії та житла” Дослідження провело міжнародне агентство зайнятості Gremi Personal. Усього аналітики опитали 1240 українців, які оселилися в Польщі після початку війни в кінці лютого. Виявилося, що понад 20% українських біженців у Польщі мають намір повернутися на батьківщину до зими. При цьому 35% опитаних залишаться в Польщі до наступного року. Терміни повернення після війни ставлять собі 26% відсотків біженців, проте 17% респондентів вказали, що залишаться в Польщі на невизначений термін. “Мігранти залишаються в Польщі та інших країнах через відсутність надії, оскільки деякі з них втратили

Із початку повномасштабної війни з України за кордон виїхали понад 8 млн українців, які масово там шукають роботу. Найпопулярнішими країнами для біженців стали Польща, Чехія та Німеччина. За словами, Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, до Німеччини українці їдуть, бо країна має добре розвинену економіку та високі соціальні стандарти. «На сьогодні у Німеччині зареєстровано приблизно 900 тис. українських біженців, з яких 345 тис. вже стали на облік в місцевому центрі зайнятості та шукають роботу. Понад 144 тис. українців записалися на місцеві інтеграційні курси — вивчають мову, можуть підвищити свою кваліфікацію і у майбутньому працювати на більш високооплачуваних роботах», — розповідає він. Нині в Німеччині, як і загалом у Європі, спостерігається так званий