Сторінка 19

Майже половина працевлаштованих біженців у Польщі та Німеччині хочуть залишитись у цих країнах і після війни. В Україну планує повернутись кожен четвертий. Майже половина (48%) біженців з України, які працюють у Німеччині та Польщі, мають намір залишитися в цих країнах щонайменше на рік після завершення війни. Про це йдеться у результатах дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету. При цьому кожен четвертий респондент хоче повернутися до України. На думку авторів дослідження, такий високий відсоток респондентів, які хочуть залишитися в країнах Євросоюзу, може бути пов’язаний із тим, що вони обрали Польщу та Німеччину як країни, де є можливість знайти стабільну роботу. Як показало дослідження, середній вік українських біженців, які працюють у Німеччині –

Наразі українські біженці в Польщі в середньому заробляють 25-26 тис. грн. Найчастіше українці, як і раніше, обирають фізичну роботу. Зокрема, на заводах, підприємствах, а також у сфері обслуговування. Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, у виборі роботи майже нічого не змінилося порівняно з довоєнним періодом. “Насправді майже нічого не змінилося порівняно з довоєнними часами. Українці, які перебувають у Польщі, можуть обрати будь-яку роботу, яка їм підходить, із маленьким зауваженням. Це залежить саме від того, якої кваліфікації людина, чи вона знає місцеву мову. Левова частка обирає роботу звичайну, фізичну. Це робота у сфері обслуговування, робота на складах, на конвеєрах, на простому виробництві. Звісно, це пов’язано саме з

Київ, 9 листопада 2022. З метою сприяння поверненню українських будівельників та створення умов для  залучення трудових ресурсів з інших країн у будівельну галузь України підписано Меморандум про партнерство між Конфедерацією будівельників України (КБУ) та Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування (ВАКМП). Сторони домовились вжити заходів з розробки, просування та реалізації державної стратегії з повернення українських мігрантів,  залучення іноземної робочої сили до України, а також створення стандартів працевлаштування у галузі будівництва. Після закінчення воєнних дій Україна потребуватиме наймасштабнішої з часів Другої Світової війни відбудови. Для цього доведеться залучати кошти від іноземних донорів, запрошувати до роботи міжнародні та українські будівельні компанії. Всі вони потребуватимуть будівельників, яких в нашій країні суттєво не вистачало в останні роки. Трудова міграція вимивала

Сотні тисяч безробітних. Десятки підприємств знищені або в окупації. Тисячі непрацюючих фірм і компаній. Це – українська реальність. Чого очікувати в майбутньому, аналізують експерти ринку праці Вражаючі цифри – 37 відсотків українців – безробітні. 60 відсотків опиняться за межею бідності. Це наслідки війни Росії проти України. Голова Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник наводить шокуючу статистику українського ринку праці: «З початку війни за кордон виїхало 12 мільйонів українців, з яких 5,5 мільйонів потім повернулися в Україну. Ми можемо казати, що зараз за кордоном перебувають 6,5 мільйонів українців. На початку року, коли уряд планував бюджет, виходили з того, що в Україні 34,5 мільйона наявного населення. Якщо порівняти кількість тих, хто виїхав і тих, хто

Минуло вже вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України. За цей час ми зазнали шалених збитків. За оцінкою прем’єра Дениса Шмигаля, економіка країни втратила близько $700 млрд, а 60% держвитрат ідуть на оборонний бюджет. Інакше зараз і бути не може. Але й в умовах війни потрібно шукати, де і як заробляти бізнесу й працювати громадянам, які підтримують нашу армію в тилу. А що робити тим, хто виїхав за кордон? Звісно, відкривати свій бізнес там без знання місцевої мови й умов роботи. Бо українці звикли швидко ухвалювати рішення і не хочуть чекати роками на можливість заробити. Специфіка вітчизняного бізнесу полягає в умінні швидко змінюватися, пристосовуватися до некомфортних обставин і знаходити вихід у