Сторінка 91

На фабриці в Польщі загинув український робітник, і ця трагедія вже викликала цілу дискусію про те, в яких умовах доводиться існувати нашим заробітчанам за кордоном. “Апостроф” розбирався, чого очікувати співгромадянам на чужині, і заради яких благ вони залишають батьківщину в пошуках кращого життя. У Польщі 19 серпня сталася НП: під Вроцлавом на фабриці компанії LG Chem з виробництва акумуляторів для електромобілів загинув український робітник. Чоловік отримав важкі травми безпосередньо на робочому місці. Поки рано говорити про причини того, що сталося – зараз проводиться розслідування із залученням органів прокуратури. Проте ясно, що мова йде про техніку безпеки на виробництві. Трагедія вже викликала дискусію в мережі, особливо в її українському сегменті. Так, зазначається, що українці в Польщі

Співробітники з України більше не хочуть миритися з низькою заробітною платою. Тільки менше 7 відсотків зможуть погодитися працювати менш, ніж за 2500 злотих на місяць. Це, безумовно, не сподобається багатьом роботодавцям, тим більше, що фінансові потреби поляків теж не одні з найнижчих. Про це пише польське видання pulshr.pl. Працювати менш ніж за 2500 злотих? Абсолютно ні. Співробітники з України пред’являють все більш високі вимоги до оплати праці. В якийсь момент робітники з України почали рятувати місцеву економіку; про це слід прямо заявити. Поляки все рідше і рідше (і така ситуація зберігається) погоджуються на не дуже добре оплачувану роботу. Зазвичай низька зарплата чекає на некваліфікованих працівників, хоча варто пам’ятати, що не у всіх випадках (наприклад, робота

«Перед нами дев’ять автобусів, будемо до ранку стояти», — каже один із водіїв на кордоні з Польщею. Черга з транспорту перед пунктом «Шегині» розтягнулася на кілька кілометрів, а на пішохідному перетині, попри вечір вихідного дня, зібралися до півсотні людей. Завантаженість кордону добре ілюструє статистику росту трудової міграції з України в останні 5 років. Лише за офіційними даними Мінфіну, за межами батьківщини постійно працюють 3,2 мільйона наших громадян, фактично кожен п’ятий працездатного віку. Щодо кількості тих, хто їде на заробітки тимчасово, називають цифру навіть у 9 мільйонів. Окрім цього, міграція змінила вік та географію: серед заробітчан вперше почала домінувати молодь до 30 років, а залишати домівки стали навіть мешканці столиці. За такої тенденції деякі експерти пророкують

27 серпня 2019 року, у посольстві Німеччини у Києві відбулася зустріч між делегацією федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія, та українськими експертами з міграційних питань. Німецькі гості цікавилися українським міграційним потенціалом та перетіканням трудових мігрантів між Україною та Польщею. Зокрема, перспективами вибору українцями Німеччини, як країни, де б вони хотіли працювати та жити. В цьому році у Бундестазі був прийнятий закон, який дозволяє відкрити німецький ринок праці для жителів країн поза межами ЄС, в тому числі і для України. Тепер на черзі прийняття відповідних законів земельними парламентами країни, яка є федеративною за своїм устроєм. Голова поважної делегації, президент парламенту землі Північний Рейн – Вестфалія пан Андре Купер наголосив на тому, що він до того ж

Трудові мігранти з України все частіше інвестують зароблені за кордоном гроші у нерухомість на батьківщині. Про це повідомляє видання Financial Times. Одна із причин – недовіра до місцевих банків. У результаті – навколо міст, де заробіток за кордоном користується популярністю, ростуть багатоповерхові житлові комплекси. Зокрема, поблизу Львова та Миколаєва (Львівська область). Забудовники стверджують, що більше половини їхніх клієнтів – трудові мігранти. Лише у 2018 році вони відправили додому рекордні 14,4 мільярда доларів. Окрім цього, до Польщі все більше і частіше їдуть працювати жителі Сходу і Півдня України. “Раніше це були, в основному, західні українці”, – підтвердив глава Fundacja Nasz Wybor, варшавського фонду підтримки українців в Польщі. Проте трудова міграція має і негативні наслідки. У результаті відтоку робочої сили, вже