Сторінка 84

Словенія планує запросити більше робітників з України в рамках нової стратегії залучення робочої сили із країн, географічно та культурно близьких словенцям. Одна з головних вимог – знання словенської мови. Про це повідомляє «Балканський оглядач». Наразі, за даними Міністерства праці понад 45% роботодавців стикаються з нестачею відповідних кандидатів на вакантні посади. Багато словенських компаній, які не знаходять персоналу в Словенії, намагаються знайти його за кордоном – переважно в країнах Західних Балкан. На сьогодні Словенія має угоди щодо імпорту робочої сили із Сербією та Боснією і Герцеговиною, але вже обговорюється підписання подібного договору із Україною, як є країною, яка цікава з точки зору професійного профілю робітників та культурної близькості, кажуть в Мінпраці. Як повідомляється, за перші десять

Через 20 років кожен третій у Німеччині матиме міграційне походження, а в мегаполісах частка мігрантів та їхніх нащадків сягне 70 відсотків. Із таким прогнозом виступив керівник дослідницької групи у сфері міграції Інституту досліджень ринку праці у Нюрнберзі, професор економіки в університеті Бамберга Герберт Брюкер (Herbert Brücker). DW докладніше розпитала науковця про його прогнози. DW: Пане професоре Брюкер, за Вашими оцінками, для збереження конкурентоздатності економіки Німеччина щороку потребує до 400 тисяч нових мігрантів. Поясність, будь ласка, як взагалі до цього дійшло? Герберт Брюкер: Справа у тому, що ще з 1970-х років у Німеччині почали знижуватися показники народжуваності. Разом з тим зростала очікувана тривалість життя громадян. І якби ми взагалі не мали міграції, то до 2060-го року

У Польщі впроваджується IRIS – це міжнародна система найму, призначена для кадрових агентств і роботодавців, в яких працюють іноземні працівники та ті громадяни, які шукають роботу за кордоном і хочуть бути впевненими в тому, що вони звертаються до чесних агенцій. Ця система створена за ініціативи Міжнародної організації з міграції. IRIS – це система, яка працює на основі дотримання етичних стандартів найму і  добровільної сертифікації агентств, що займаються працевлаштуванням співробітників з-за кордону. Програма допомагає здобувачам роботи розпізнавати чесні агентства, знижує ризик порушення їх прав і розширює доступ до засобів правового захисту. Роботодавці можуть визначити чесних посередників і підвищити прозорість процесу найму. “Сертифікат IRIS гарантує, що процес найму буде прозорим, і співробітники будуть відбиратися на основі компетентності”, –

Ринок закордонного працевлаштування чекають глобальні зміни. Нові правила гри торкнуться як компаній-посередників, так і самих шукачів роботи. Відповідні нововведення містяться в законопроекті № 2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбі з шахрайством в працевлаштуванні за кордоном». Документ під купол вніс цілий ряд нардепів від партії «Слуга народу», серед яких також значиться голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Обов’язки рекрутера Головні нововведення законопроекту: Скасування ліцензій для компаній-посередників. Їх реєстрація буде проходити за заявницьким принципом; Агентствам заборонять брати будь-які гроші з претендентів, в тому числі, і за консультації. Всі витрати з пошуку кадрів повинні будуть оплачувати посередникам роботодавці; Посередник зобов’язаний надати здобувачеві зразок трудового договору зрозумілою працівникові мовою; За порушення

«Високі темпи підвищення зарплат в Україні впродовж останніх років зумовлені декількома факторами. Найвагоміший з них — законодавча зміна мінімальної зарплати. Вона не лише чинить прямий вплив на винагороду працівників з найнижчими зарплатами, але прискорює зростання й інших окладів», — повідомили у Нацбанку. Ще одним чинником, який впливає на зростання оплати праці українців у Нацбанку назвали інфляцію, вплив якої посилився після кризи 2014-2015 років. «Ще один вагомий чинник — брак робочої сили, зумовлений посиленням трудової міграції після економічної кризи 2014-15 років», — зазначають у Нацбанку. Там також звертають увагу на те, що зростання розміру зарплати в Україні не супроводжується паралельним зростанням продуктивності праці, що створює проблеми для економіки, зокрема стимулює інфляцію. «Неінфляційне збільшення зарплат та їхнє