Сторінка 82

Українці хочуть найбільше працювати у Німеччині, Польщі та Чехії, і лише 9% українців розглядають Російську Федерацію як країну для трудової міграції. Про це розповіла заступниця директора InfoSapiens Інна Волосевич під час презентації результатів дослідження з питань міграції та торгівлі людьми “Україна, Молдова, Білорусь та Грузія, 2019” на замовлення Представництва Міжнародної органзації з міграції в Україні. “Отже, де хочуть працювати потенційні мігранти: білоруси найчастіше хочуть працювати у Польщі, Німеччині та Росії; грузини – в Польщі, у США та у Італії; молдавани – у Німеччині, Італії та Росії. Українці хочуть найбільше працювати у Німеччині, Польщі та Чехії. Впродовж останніх хвиль спостереження в усіх країнах привабливість Росії знижується. Я гадаю, що це позитивний фактор, тому що саме в

29 листопада, під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики за захисту прав ветеранів, депутатами був підтриманий законопроект №2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон». Одноголосно було прийняте рішення про винесення документу на розгляд Верховної Ради у першому читанні. Законопроект вимагає заборонити компаніям – посередникам у працевлаштуванні брати гроші з українських громадян, що шукають роботу за кордоном. Тільки таким чином можна буде подолати хвилю шахрайства, пов’язаного з міжнародним працевлаштуванням, адже більшість шахраїв бере гроші з українців за вакансії за кордоном, а потім не надає роботу та розчиняється у повітрі. З прийняттям цього законопроекту  кількість шахраїв істотно зменшиться і на ринку залишаться тільки ті компанії, які отримують прибуток

Поїздка до Німеччини для роботи на канікули закінчилася для групи українських студентів у поліцейському відділку. Зрештою, депортація і заборона на в’їзд до Шенгенської зони. Що пішло не так? Кінець листопада у Німеччині – початок передсвяткової пори. Відкриваються різдвяні базари із запашним глінтвейном, завбачливі німці починають запасатися подарунками на Святвечір. Зазвичай – через онлайн-магазини. Цьогоріч галузеве об’єднання німецької роздрібної торгівлі очікує новий рекорд: 355 мільйонів посилок з купленими в інтернеті товарами – лише за передріздвяний місяць. Кожен дорослий німець замовить на Різдво п’ять подарунків в інтернеті. Щоб все це доставити, логістичні компанії масово набирають тимчасових робітників. Серед них чимало молодих українців, які приїздять до Німеччини за програмою Федерального агентства праці “підробітки на канікулах для іноземних студентів”. Працювати як кінь за

З квітня цього року українська економіка пришвидшила зростання. Це відбулося завдяки високому врожаю та більшому внутрішньому попиту. Натомість у промисловості та інвестиціях росту немає, тоді як перекази від українських трудових мігрантів зросли на 12%. Що добре? Якщо у першому кварталі цього року українська економіка зросла на 2,5%, то у другому показник був значно вищим – 4,6%, а у третьому – 4,2%. Абстрактні цифри зростання ВВП конвертуються у зменшення бідності. За словами голови представництва Світового банку в Україні Сату Кахконен, якщо на піку економічної кризи у 2015 році за межею бідності були близько 27% українців, то нині таких майже удвічі менше – 14,5%. У Світовому банку кажуть, що цього року економіка росте завдяки ранньому та високому

У 2018 року наші співвітчизники стали рекордсменами по отриманню перших посвідок на проживання в Європі: із загального числа 3,2 млн ми отримали 527 тис. Вислухавши реальні історії вітчизняних трудових мігрантів і поспілкувавшись з експертами, Фокус спробував розібратися, куди і навіщо їдуть наші співгромадяни і чому багато хто з них говорять, що “тут” жити не хочуть, а “там” не можуть. В чому різниця з китайцями З відкриттям кордонів і можливістю знайти роботу, навчання і нове життя буквально по всьому світу, впевненість українців, що “добре саме там, де нас немає”, трохи похитнулася. Історії про те, як люди, котрі відправилися в іншу країну в пошуках кращого життя, повертаються розчарованими і збентеженими зневагою до них, – далеко не рідкість.