Сторінка 72

З 1 березня у Німеччині почне діяти новий закон про спрощення працевлаштування для громадян з країн, що не входять до Євросоюзу. Він докорінно змінює становище іноземних фахівців з профосвітою, які мають намір працевлаштуватись в ФРН, адже у ньому міститься низка корисних новацій. Головне – кваліфікація Отже, головне нововведення – влаштуватися на роботу в Німеччині тепер зможуть не лише випускники вишів, але і представники робочих спеціальностей. Раніше шанси на працевлаштування у тих, хто закінчив технікум або коледж, були лише у тому випадку, якщо професія входила в “позитивний список” дефіцитних кадрів. Тепер це обмеження знімається, і про список можна забути. Діятимуть дві основні умови: перша – це наявність кваліфікації, тобто наявність диплому вишу або диплома про професійну освіту, яка тривала

На початку свого президентства Володимир Зеленський задекларував дві амбітні мети: повернути додому заробітчан і залучити до розвитку України людський капітал діаспори. Обидві мети цілком слушні. Трудова міграція з України стала без перебільшення масовою. Кількість постійно зайнятих заробітчан у Мінсоцполітики оцінюють у 3,2 млн осіб, а в окремі періоди (себто під час сезонних робіт) — у 7–9 млн. Звичайно, заробітчанство забезпечує чималий дохід: за підрахунками НБУ, лише за перше півріччя 2019-го українці переказали сюди $5,5 млрд. Але навіть ці кошти не компенсують браку робочих рук усередині країни та цілий букет негативних соціальних наслідків цього явища. Щоб за­охотити заробітчан шукати роботу вдома, наприкінці 2019-го Зеленський анонсував державну програму «Повертайся і залишайся». Однак її повний зміст поки що

Чим далі на Захід від Польщі, тим вищі заробітки, але й ризики бути обдуреним і депортованим. Українці все активніше освоюють більш віддалені в порівнянні з сусідньою Польщею країни. Справедливо при цьому розмірковуючи, що чим більше заможна держава, тим більше там можна заробити. За даними Аліси Лаговської, Recruitment Team Lead з компанії Jooble, за останній рік кількість вакансій у Бельгії для українців збільшилася в три рази. “У Бельгії поважають і цінують українських фахівців. Наші співвітчизники мають репутацію сумлінних і працьовитих людей”, – підкреслила вона. І навела кілька прикладів вакансій: муляр – 800-1300 євро / міс .; сантехнік – 900-1700 євро / міс .; екскаваторник – 1000-1400 євро / міс .; водій категорій “С-Е” – 2000-3200 євро

Ми поставили співрозмовникам такі запитання: 1. Які переваги й недоліки українських працівників? 2. Який персонал найбільше цікавить роботодавців? 3. Чи готові українські працівники до технологічних змін і чи є запит на опанування нових навичок? Олександр Цимбал, завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ: 1–2. Будь-яка ринкова економіка працює в режимі дефіциту. Якщо в чомусь дефіциту немає — отже, це й не потрібне нікому. Тому й працівникам завжди краще бути в меншості, яку більше цінують. Дефіцит людей, потрібних роботодавцю, буде завжди. Хоч би що робили держава, люди, інституції. 3. Щодо можливостей набувати нових навичок, то їх також не вистачає. На мій погляд, система освіти не

Від неділі набрав сили німецький закон про спрощення міграції кваліфікованих працівників. Нові норми розширюють можливості працевлаштування осіб з країн, які не входять до Європейського Союзу. Тим часом, польські експерти почали розуміти, що це не призведе до катастрофічного від’їзду присутніх в Польщі працівників з України. Ухвалена в Німеччині 7 червня 2019 року норма про міграцію висококваліфікованих працівників набирає сили 1 березня 2020 року. В поясненні до закону йдеться, що до висококваліфікованих працівників належать особи з-за меж ЄС, котрі мають дипломи вищих навчальних закладів або документи, що підтверджують їх професійну освіту. З цим пунктом у працівників з України все гаразд, адже українці високоосвічена нація. Але далі не все так гладко. Законодавча норма вимагає від потенційних працівників знання