Захоплення та розчарування: українці розповіли про освіту за кордоном

За останні декілька років кількість українських студентів, які виїхали за кордон на навчання, зросла до 55-60 тис. осіб. Таку інформацію подає аналітичний центр CEDOS. Серед найпопулярніших країн українських абітурієнтів є Польща, Німеччина, Росія, Чехія, Італія, Іспанія, Франція, Канада і Австрія.

Українці, які навчаються за кордоном поділились, чим вразили іноземні університети та освітній процес.

Лілія Кутова, 25 років, навчається у Коменському університеті в Словаччині:

“40 відсотків предметів можна обирати. Найважче – в перший рік навчання через мовний бар’єр. Навчання словацькою – безкоштовне. Це правило і для своїх, й іноземців”.

Ольга Трохимчук, 22 роки, закінчила Університет Сент-Луїс у Бельгії:

“Моя спеціальність – “економіка і менеджмент”. Не відмічають відсутніх. Ціна за рік навчання – близько 850 євро. У неї не входить вартість підручників, їх вкрай мало”.

Тетяна Мовчан, 34 роки, закінчує Університет Країни Басків у Іспанії:

“Якість навчання у Іспанії не краща, ніж в Україні. Позитивно, що частину лекцій проводять керівники підприємств галузі, програми викладання швидко змінюють під сучасні вимоги. Із недоліків – не зрозуміло, як виставляють оцінки. Відсилаєш роботу, а потім отримуєш оцінку, але без пояснення. Не зрозуміло, у чому помилки. Можливості доопрацювати роботу немає. Більшість завдань – у команді. Усім одна оцінка. Є елементи корупції – не зовсім вільно можна обирати базу практики і керівника диплому. Ці години добре оплачують, керівництво вузу дає їх здебільшого “своїм” викладачам. Більшу частину завдань студенти виконують на території університету. Якщо заходити через університетський Wi-Fi, доступ до корисних баз даних безкоштовний. Стан корпусів і обладнання різний. Є старі й неохайні, а є модерні”.

Діана Дехконова, 22 роки, навчається у Стамбульському університеті в Туреччині:

“Я на спеціальності “документознавство та інформаційна діяльність”. Тут легше вчитися, ніж в Україні. Іспити складають лише в письмовій формі. Майже всі списують. Викладачі не відмічають відсутніх. За оцінку можна домовитися. Хоча хабарів не беруть, бо зарплата у викладачів висока”

Оксана Семенчук, 25 років, закінчила Університет Мармара в Стамбулі у Туреччині:

“Я навчалася на журналіста. У турецьких університетах відсутня усна форма складання іспитів. Більшість іспитів проходить в тестовій формі. На жаль в моєму університеті не було українців. На факультеті, окрім мене були ще два іноземці. Навчання турецькою, проте 30% предметів було англійською”.

Джерело: Gazeta.ua