Як змінять умови роботи працівників?
Головне нововведення – більше не можна буде “заморожувати” трудовий договір на невизначений час, йдеться у Законі України.
Якщо ініціатива йде від однієї сторони – працівника або роботодавця – максимальний термін призупинення становитиме 90 календарних днів. Продовжити цей період можна лише за спільною згодою обох сторін і тільки в межах воєнного стану.
Після завершення встановленого строку договір відновлюється автоматично: працівник має повернутися до роботи, а роботодавець – знову виплачувати зарплату.
Яка процедура відновлення роботи та звільнення?
У разі, якщо підприємство готове повернутися до повноцінної діяльності до завершення 90 днів, воно повинне попередити працівника мінімум за 14 календарних днів.
Якщо ж після спливу максимального строку людина не може вийти на роботу, договір можуть розірвати.
- У такому випадку роботодавець зобов’язаний повністю розрахуватися – виплатити заборговану зарплату, компенсацію за невикористану відпустку та інші належні суми.
- Трудову книжку або її дублікат мають видати не пізніше наступного дня після звернення працівника.
Фактично держава встановлює чіткі рамки: “паузи” в трудових відносинах більше не можуть тривати безкінечно.
Чому Україна потребує нового Трудового кодексу?
Чинний Трудовий кодекс створений понад пів століття тому й орієнтований для тогочасної економіки, а головними завданнями нового буде адаптація до реалій і поширення соціального захисту на нові форми зайнятості. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з ринку праці Василь Воскобойник.
7 січня Уряд ухвалив проєкт нового Трудового кодексу, яким планують започаткувати реформу ринку праці. Передбачені оновленим кодексом зміни спрямовані на виведення зайнятості з тіні та залучення більшої кількості населення до офіційного працевлаштування.
Чинний трудовий кодекс писали ще за часів Радянського Союзу, він був підлаштований під промислову економіку, під чітко зрозумілі процеси, які піддавалися класифікації тих часів. Зараз часи змінюються, впроваджується дистанційна робота, нові форми зайнятості, з’являються контракти. При цьому в нас суттєво зменшується чисельність працездатного населення через демографічні проблеми, міграцію. Фактичною метою нового Трудового кодексу буде сприяння максимальній зайнятості людей.
Як зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, новий Трудовий кодекс потрібен для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, а ключовим акцентом буде нарощування інклюзивності ринку праці й більшого залучення молоді, жінок, людей з інвалідністю та ветеранів.