Як змінюються переселенці — і чому це проблема для держави

Проблема інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні часто виглядає інакше на практиці, ніж у стратегічних документах. Один із ключових викликів — це глибока неоднорідність самих переселенців, яка з часом лише посилюється. На цьому наголосила Антоніна Березовенко – директор БО «Благодійний фонд «Мув Юкрейн» під час експертного обговорення «Внутрішня мобільність та ВПО», що відбулося 23 квітня 2026 року.

Захід відбувається у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Обговорення присвячене підготовці Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект).

За словами представниці благодійного сектору, організації, які безпосередньо працюють із ВПО, змушені закривати ті прогалини, які існують у державній політиці. І головна причина цих прогалин — відсутність глибокого розуміння того, як змінилася структура переселенців.

Якщо на початку повномасштабної війни це були переважно цивільні особи, то сьогодні це значно складніші спільноти. Серед ВПО дедалі більше ветеранів, зокрема з інвалідністю, а також інших вразливих категорій. Це люди з різними життєвими досвідами, психологічними станами і потребами, які не завжди можна узгодити в межах однієї громади.

Саме ця різноманітність створює додаткові труднощі для інтеграції. Формування спільного середовища, де різні групи можуть співіснувати і взаємодіяти, стає окремим викликом, який не завжди враховується при розробці політик.

Водночас, як підкреслює Березовенко, ефективна інтеграція неможлива без постійного зворотного зв’язку з людьми. Благодійні організації часто працюють у форматі прямого контакту з громадами — організовують зустрічі, збирають запити, реагують на конкретні потреби. Саме цей підхід дозволяє бачити реальну картину, а не лише узагальнені дані.

Окрему увагу експертка звернула на необхідність більш глибоких досліджень. Йдеться не лише про загальнонаціональний рівень, а й про аналіз ситуації в конкретних громадах. Потреби переселенців у різних регіонах можуть суттєво відрізнятися, і універсальні рішення тут не працюють.

Ще одним важливим аспектом є освіта та професійна реалізація. Зокрема, було запропоновано розвивати механізми подвійних дипломів, які дозволили б українцям, що перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з українською системою освіти та легше інтегруватися після повернення.

У підсумку, за словами учасниці дискусії, інтеграція ВПО — це не лише питання ресурсів чи програм, а питання точності рішень. Без розуміння того, хто саме ці люди, які їхні потреби і як вони змінюються, навіть найкращі стратегії ризикують залишитися формальністю.

Саме тому ключовим завданням сьогодні стає поєднання макрорівня політики з мікрорівнем реального життя громад — там, де і вирішується, чи буде інтеграція успішною.