Будь-яке суспільство під час війни стає особливо вразливим до інформаційних кампаній. Достатньо знайти тему, яка викликає сильні емоції, і вона дуже швидко починає жити власним життям. Саме так сталося із дискусією навколо трудової міграції в Україні.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики», вважає, що початковий інформаційний імпульс дійсно міг бути частиною російської дезінформаційної кампанії. Однак подальше поширення теми стало можливим насамперед завдяки активності українських політиків, блогерів та окремих лідерів громадської думки, які почали використовувати її для власних інформаційних або політичних цілей.
На думку експерта, головною метою таких кампаній є не сама тема трудової міграції. Набагато важливіше створити атмосферу недовіри, знайти нового «внутрішнього ворога», переключити увагу суспільства з реальних викликів та поглибити внутрішній конфлікт. Подібні інформаційні хвилі швидко згасають, але їм на зміну приходять нові теми, побудовані за тим самим принципом.
Особливу увагу Василь Воскобойник звертає на ще одну суперечність. Протягом десятиліть мільйони українців самі були трудовими мігрантами в Польщі, Чехії, Німеччині та інших країнах Європи. Вони також стикалися з упередженнями, звинуваченнями у відбиранні робочих місць, використанні соціальної допомоги чи навіть поширенні злочинності. Саме тому антимігрантська риторика, яка сьогодні звучить в Україні, може бути використана європейськими політичними силами як додатковий аргумент проти самих українців.
Експерт наголошує, що відповідальність за публічні заяви сьогодні є особливо високою. Будь-яка необережна риторика може впливати не лише на внутрішню атмосферу в Україні, а й на ставлення до українських громадян за кордоном. Саме тому боротьба з інформаційними маніпуляціями, розвиток критичного мислення та відповідальна комунікація стають важливими складовими національної безпеки поряд із військовим, економічним та дипломатичним напрямами.