Як благодійні фонди фактично замінюють державу у роботі з ВПО

Україна дедалі гостріше стикається не лише з проблемою кадрового дефіциту чи міграції, а й із питанням реальної інтеграції мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Адже для багатьох людей війна триває не лише на фронті — вона продовжується у пошуку нового дому, роботи та відчуття безпеки.

Саме на цьому під час круглого столу «Міграційна політика 2035. Експертне узгодження та звернення до Кабінету Міністрів України» акцентувала увагу Антоніна Березовенко — доцент кафедри української мови, літератури та культури НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», директор БО «Благодійний фонд “Мув Юкрейн”».

За її словами, міграційна політика не повинна будуватися на уявленні, що Україна “комусь щось винна”. Натомість держава має діяти прагматично — виходячи з реальних потреб конкретних громад, економіки та суспільства.

Антоніна Березовенко наголосила, що навіть інтеграція українських ВПО сьогодні супроводжується складними соціальними процесами. Попри спільну мову та культурний контекст, переселенці нерідко стикаються з недовірою або відчуженням у нових громадах. І якщо такі труднощі виникають всередині українського суспільства, то у випадку потенційної імміграції іноземців ці виклики можуть бути ще складнішими.

На її думку, держава повинна чітко розуміти, які саме спеціалісти потрібні конкретним регіонам та громадам. Лише тоді можлива ефективна міграційна політика без конфліктів і соціального напруження.

Окрему увагу експертка приділила темі внутрішньо переміщених осіб. Благодійний фонд “Мув Юкрейн”, який вона очолює, вже чотири роки займається підтримкою переселенців, допомагаючи їм із житлом та адаптацією.

Антоніна Березовенко зазначила, що прихистки та гуртожитки, попри свою важливість, не можуть стати повноцінною заміною дому. Люди потребують стабільності, приватного простору та можливості будувати нормальне життя.

Саме тому, переконана вона, наступним етапом державної політики має стати розвиток системи соціального житла. Зокрема, фонд уже реалізує проєкт будівництва житла для ВПО у Полтаві.

Втім, за словами експертки, самих будинків недостатньо. Поряд із житлом має створюватися інфраструктура — робочі місця, школи, дитячі садки, соціальні сервіси та можливості для розвитку місцевої економіки.

Вона також звернула увагу, що внутрішньо переміщені особи — це не лише трудовий ресурс. Це люди, які формують нові громади, народжують дітей, підтримують сім’ї та поступово створюють нову соціальну тканину країни.

На думку Антоніни Березовенко, лише поєднання раціональної державної політики, роботи громад та практичного досвіду благодійних організацій дозволить Україні пройти цей складний етап без втрати людського потенціалу.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.