Воскобойник про «метисів»: що насправді було сказано в інтерв’ю

Останні дні мережею активно розганяють нібито «заяву» голови громадської організації “Офіс міграційної політики” Василя Воскобойника про те, що «українці майбутнього стануть метисами — сумішшю українця з індусом або бангладешцем».

Проблема лише в одному: він цього не говорив.

Це не цитата, а фантазія та інтерпретація автора допису, який узяв фрагмент великого інтерв’ю про демографію, трудову міграцію та глобальну конкуренцію за людей — і просто вклав у слова Воскобойника власні страхи, емоції та політичні меседжі.

Що він сказав насправді?

Він говорив про очевидну річ: Україна втрачає населення, народжуваність падає, люди старіють, мільйони громадян виїхали за кордон, а дефіцит працівників уже зараз стає реальною проблемою для економіки.

Ось сам фрагмент інтерв’ю без перекручувань та «творчих переказів»:

«Журналіст: Чи є загроза вимирання української нації? Чи за умови збереження української культури, української мови українці залишаться? Хоча, можливо, етнічно це вже будуть не українці, а просто люди, які так себе будуть називати. Наприклад, вибачте, метиси, суміш українця, індуса, бангладешця і так далі.

Воскобойник: В якійсь мірі це буде наш шлях, тому що територія наша все рівно знаходиться в дуже сприятливій кліматичній зоні. Тут родючі землі, тут місце перетину торгових шляхів. Поряд з нами величезний сусід європейський, котрий все рівно буде потребувати тої самої аграрки чи металу, чи нових технологій, котрі в нас тут будуть розроблятися. Я впевнений, що люди будуть сюди їхати. Саме головне, щоб ті люди, котрі до нас сюди приїздять, щоб вони були законослухняні, щоб вони платили податки і в перспективі ставали частиною нашої політичної нації.»

Головне у відповіді — фраза: «В якійсь мірі це буде наш шлях». І в якій саме мірі — залежить від того, яку країну ми насправді побудуємо.

Якщо суспільство хоче іншого майбутнього, потрібно не воювати з тими, хто говорить про проблему, а будувати сильну країну. Таку країну, в якій українці захочуть жити, народжувати дітей і в яку захочуть повертатись.