Українці за кордоном: куди виїжджають, як живуть і що потрібно, аби повернулися

5 мільйонів українців виїхали з країни у 2022 році. Це була найбільша хвиля вимушеної міграції за всю новітню історію України. У 2023-му — ще пів мільйона. А за прогнозами НБУ, у 2025-му додатково виїде ще 200 тисяч.

Про те, як змінилася географія проживання українців, де їм найкомфортніше, які труднощі виникають із працевлаштуванням за кордоном — розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики.

Де українців найбільше

Станом на 2025 рік, найбільше українців перебуває у:

• Німеччині — близько 1,2 млн осіб,
• Польщі — понад 960 тис.,
• Чехії — близько 380 тис.

Німеччина приваблює високими соціальними гарантіями. Польща — можливістю швидко знайти роботу навіть без кваліфікації. Чехія — модерновістю та зручними умовами для тривалішого проживання.

Допомога чи самореалізація?

Багато українців шукають за кордоном не лише соціальної підтримки, а й можливості працевлаштуватися. Наприклад, у Німеччині вже близько 39% українців працюють.

Проте знайти роботу — не завжди просто. Після шоку перших місяців війни люди почали шукати роботу, але:

• у Німеччині важче працевлаштуватися без знання мови та підтвердження кваліфікації;
• у Польщі, Чехії, Словаччині — більше пропозицій для некваліфікованих працівників.

Освіта є, а що з роботою?

Близько 70% українців за кордоном мають вищу освіту, але мовний бар’єр та складна процедура нострифікації дипломів змушують багатьох погоджуватися на просту роботу руками.

При цьому ті, хто здатен вивчити мову, підтвердити кваліфікацію і працевлаштуватися за фахом, з великою ймовірністю не повернуться в Україну, адже вже вклали значний ресурс у свою інтеграцію за кордоном.

Чи змінюються умови підтримки біженців?

Так. Країни Заходу починають скорочувати соцвиплати і стимулюють вихід біженців на ринок праці. Наприклад, Польща вже з 2023 року почала припиняти безоплатне житло. У Німеччині подібні процеси теж активізуються. Це стосується не лише українців, а й усіх мігрантів.

Бюрократія в Європі vs «Дія»

Попри високий рівень розвитку, багато європейських країн досі залишаються забюрократизованими. Наприклад, відкриття банківського рахунку в Німеччині може тривати тиждень-два. Це контрастує з цифровими сервісами на кшталт української «Дії», де витяг чи довідку можна отримати за кілька хвилин.

Що з медициною?

Європейська система охорони здоров’я — страхова й бюрократична. Щоб потрапити до профільного лікаря, потрібно спочатку звернутись до сімейного, пройти низку етапів, чекати черги. Швидко потрапити можна лише в приватну клініку і за власний кошт.

Чи будуть українці повертатися?

За словами Василя Воскобойника, економічні аргументи не зможуть перемогти. Зарплати в Польщі чи Німеччині все одно будуть вищими. Але повернути українців може сучасна, відкрита, вільна Україна:

«Тільки країна свободи може зупинити відтік населення і привабити як наших громадян, так і іноземців», — підсумував Воскобойник.

🔹 Тема повернення українців, працевлаштування за кордоном та формування ефективної міграційної політики — ключова для майбутнього країни. Сучасна політика має ґрунтуватися не лише на реакції, а й на стратегічному баченні розвитку України як країни, до якої хочеться повертатися.