Про соціальну підтримку та працевлаштування українців за кордоном: виклики і тенденції

Європейські країни поступово переглядають умови соціальної підтримки для українських біженців. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що українці без роботи отримують більші виплати, ніж угорці, тоді як Німеччина виплачує допомогу на рівні з місцевими громадянами. Водночас у Баварії лунають заклики обмежити цю підтримку, щоб стимулювати працевлаштування.

За словами президента Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, ситуація на ринку праці для українців значно різниться між країнами. Польща забезпечила роботу близько 70% біженців, роблячи ставку на прості вакансії без вимоги підтвердження дипломів.

Німеччина орієнтується на кваліфікованих працівників зі знанням мови, що знизило рівень працевлаштування до 20–25% у перші роки війни. У 2025 році цей показник зріс до 39%.

Найлегше знайти роботу в Польщі, Чехії, Словаччині; найважче — у країнах Північної Європи через мовний бар’єр.

Воскобойник наголосив, що українці з високою кваліфікацією часто вимушені працювати на низькокваліфікованих роботах через складну та тривалу процедуру нострифікації дипломів і мовні вимоги.

Ключовий виклик для українців за кордоном — баланс між отриманням соціальної допомоги та працевлаштуванням. Європейські уряди прагнуть збільшити частку працюючих біженців, але успішність цього напряму залежить і від умов повернення та можливостей працевлаштування в Україні.