Польща переглядає допомогу українцям: політичні ігри чи удар по власній економіці?
За час повномасштабної війни Україну залишили майже 7 мільйонів громадян. Найбільше наших співвітчизників осіло в Польщі — країні, яка від початку агресії Росії відкрила кордони та надала прихисток. Проте нещодавнє рішення нового президента Польщі Навроцького викликало хвилю обурення: він наклав вето на закон про соціальну допомогу українцям.
Президент пояснив своє рішення прагненням «соціальної справедливості»: мовляв, отримувати виплати повинні лише ті українці, які офіційно працюють або ведуть бізнес. Таким чином, пропонується скасувати допомогу для тих, хто виховує дітей самостійно, працює дистанційно чи опікується дітьми з інвалідністю.
Для багатьох родин це питання виживання. Українка Любов із Кривого Рогу, яка нині мешкає у Гданську, розповідає:
«Моя квартира коштує 3500 злотих. Я заробляю 4000. Без допомоги у 800 злотих на дитину ми просто не виживемо».
Українці ж, своєю чергою, не лише користуються пільгами, а й активно підтримують польську економіку. Як наголошує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник:
«Кожен другий українець працює, офіційно сплачує соціальні внески і є активною частиною, активним представником українського суспільства в Польщі».
За три роки українці сплатили понад 111 млрд злотих податків і внесків, що додало до ВВП Польщі 2,5%.
«Зростання ВВП Польщі — це приблизно та сума, котру країна витрачає на власну оборону, на власну армію. Українці фактично своєю працею профінансували всю сферу оборони Польщі», — підкреслює експерт.
Попри це, питання допомоги стало заручником внутрішньої політичної боротьби. Президент і уряд Дональда Туска публічно сперечаються, хто і яким чином має підтримувати українців. Уряд уже готує альтернативний законопроєкт, аби зберегти баланс.
На думку Воскобойника, політики свідомо маніпулюють темою:
«Розіграти карту мігрантів, звинуватити їх в усіх проблемах. Ну, це ж легше легкого».
Польські експерти називають ситуацію «внутрішньою суперечкою», яка матиме негативні наслідки для відносин із Україною. Колишній посол Андрій Дещиця попереджає:
«Найбільшою загрозою для Польщі є Росія. Тому для власної безпеки Варшава повинна залишатися солідарною з Україною».
Економісти теж застерігають: обмеження допомоги може спровокувати відтік українців, а отже, зменшення робочої сили й податкових надходжень.
Доля українських виплат залежатиме від рішення Сейму, який має ухвалити новий закон до 30 вересня. Від цього напряму залежить життя сотень тисяч українських сімей у Польщі.