Дискусія про залучення іноземних працівників часто зводиться до простого запитання: потрібні Україні трудові мігранти чи ні. Проте таке формулювання не дає відповіді на головний виклик. Насправді вирішальним є не сам факт міграції, а те, чи має держава чіткі правила, здатні забезпечити безпеку, прозорість і довіру суспільства.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики», переконаний, що українці значно спокійніше сприйматимуть будь-які міграційні процеси тоді, коли розумітимуть, хто саме приїжджає до країни, на який термін, для якої роботи та які механізми контролю застосовує держава.
Саме з цією метою триває підготовка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року в трудоресурсному аспекті. Під час її розроблення було проаналізовано досвід країн, які вже багато років працюють із трудовою міграцією, зокрема США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Франції та Німеччини. Це дозволяє не лише використати успішні практики, а й врахувати помилки, які призвели до соціальної напруги в окремих державах.
На думку Василя Воскобойника, майбутня українська модель має базуватися на кількох принципах. Йдеться про ретельний добір країн походження працівників, перевірку кандидатів із залученням компетентних державних органів, відповідальність роботодавців за умови праці та проживання іноземців, а також постійний державний контроль за дотриманням законодавства. Не менш важливим є своєчасне інформування громадян, адже саме дефіцит достовірної інформації найчастіше породжує страхи й чутки.
Експерт також звертає увагу на принципову різницю між трудовою міграцією та безпековою міграцією, яку переживали європейські країни. Україна не має фінансових можливостей для масштабних соціальних програм підтримки іноземців, тому потенційне залучення працівників у майбутньому буде орієнтоване насамперед на зайнятість, а не на соціальне забезпечення.
Саме тому майбутнє міграційної політики України визначатиметься не кількістю залучених працівників, а якістю правил, за якими працюватиме вся система. Від їхньої ефективності залежатиме і розвиток економіки, і рівень суспільної довіри, і здатність держави уникнути помилок, з якими вже зіткнулися інші країни.