Імміграція потребує точності: без досліджень і підготовки громади ризики зростають

Імміграційна політика не може будуватися лише на загальних оцінках і швидких рішеннях. Вона потребує глибокого аналізу і врахування реальної ситуації на рівні громад. На цьому під час експертного обговорення наголосила Антоніна Березовенко — директор БО «Благодійний фонд «Мув Юкрейн».

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За її словами, ключовою умовою ефективної імміграції є наявність точних досліджень — як на національному, так і на локальному рівні.

«Ми маємо розуміти ситуацію в конкретних громадах: скільки є вакансій, які вони, як ставиться місцеве населення», — зазначає Березовенко.

Без цього, підкреслює вона, неможливо забезпечити безконфліктну інтеграцію іноземців.

Водночас навіть за наявності значного дефіциту кадрів, який може сягати кількох мільйонів осіб, не можна ігнорувати внутрішні ресурси. Зокрема, йдеться про людей, які не залучені до економічної діяльності, але потенційно можуть працювати.

Окремий акцент експертка робить на ролі старших поколінь. Саме вони створили наукову і технологічну базу, яка сьогодні забезпечує конкурентоспроможність України.

«Відсікати ці покоління від економіки — дуже необачно», — підкреслює вона.

Ще один важливий аспект — якість людського капіталу. За словами Березовенко, існує ризик, що Україна може втратити висококваліфікованих фахівців, водночас залучаючи менш кваліфіковану робочу силу.

Це може призвести до зниження загального рівня економіки.

Крім того, вона звертає увагу на ризики надмірного спрощення процедур залучення іноземців. Передача відповідальності за контроль приватним структурам, на її думку, є небезпечною.

«Це відповідальність держави, і перекладати її на інші структури — неправильно», — наголошує експертка.

Водночас сучасні технології відкривають нові можливості. Зокрема, розвиток дистанційної та гібридної зайнятості дозволяє залучати українців, які перебувають за кордоном, до роботи в українській економіці.

Це може стати одним із інструментів часткового вирішення кадрової проблеми.

У підсумку, за словами Березовенко, імміграційна політика має бути максимально виваженою. Вона повинна поєднувати точні дані, врахування локальної специфіки, збереження внутрішнього потенціалу та ефективний державний контроль.

Без цього навіть правильні наміри можуть призвести до небажаних наслідків.