Імміграції недостатньо: Україні потрібна політика інтеграції

Залучити іноземних працівників — лише частина завдання. Головний виклик — зробити так, щоб люди залишалися, інтегрувалися і пов’язували своє майбутнє з Україною. На цьому під час експертного обговорення наголосила Ірина Майданік, провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За словами дослідниці, імміграція не є однорідним процесом. Вона включає різні групи — від тимчасових трудових мігрантів і студентів до тих, хто розглядає Україну як місце для постійного проживання. І саме остання група є критично важливою для довгострокового розвитку.

«Якщо люди не закріплюються в країні, це стає проблемою. Тому ключовим має бути формування системної політики інтеграції», — зазначила Майданік.

Йдеться про комплекс рішень — від забезпечення трудових прав і гідної зайнятості до доступу до житла і зрозумілих правил легалізації статусу. Одним із критичних моментів є можливість переходу між різними міграційними статусами без зайвих бюрократичних бар’єрів.

Водночас економічні фактори — лише частина відповіді. Не менш важливим є ставлення суспільства.

«Доброзичливе і гідне ставлення до людини може стати вирішальним фактором, чому вона обирає залишитися», — підкреслила експертка.

Саме тому політика інтеграції має включати не лише економічні інструменти, а й роботу з суспільними настроями — протидію ксенофобії, формування відкритого середовища та розвиток культури взаємної поваги.

Окремий аспект — часовий горизонт. Масове залучення іммігрантів, за словами Майданік, стане можливим лише після покращення безпекової ситуації. Водночас потреба у робочій силі для відбудови виникне значно раніше, ніж повернеться значна частина українців.

«Повернення громадян — це процес, який займе час. Натомість потреби економіки з’являться одразу», — пояснює вона.

У цьому контексті важливо поєднувати різні підходи: тимчасову трудову міграцію на першому етапі та більш довгострокове залучення — згодом, з урахуванням реальної ситуації на ринку праці.

Не менш важливою є комунікація з суспільством. За словами експертки, держава має не лише пояснювати необхідність імміграції, а й чути побоювання людей і працювати з ними.

У підсумку, імміграційна політика може бути ефективною лише за однієї умови — якщо вона поєднує економічну доцільність, соціальну інтеграцію і довіру суспільства. Без цього навіть правильні рішення можуть не дати результату.