В європейських медіа знов активно обговорюється можливість зміни правил тимчасового захисту для українців. Додатковий резонанс викликали повідомлення про те, що Європейська комісія може запропонувати обмежити доступ до цього механізму для окремих категорій громадян, аби не послаблювати обороноздатність України.
На перший погляд такі повідомлення можуть викликати тривогу серед мільйонів українців, які нині перебувають у країнах Європейського Союзу. Однак, на думку Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», приводів для паніки наразі немає.
За його словами, навіть якщо відповідні рішення будуть ухвалені, вони не почнуть діяти раніше завершення нинішнього циклу тимчасового захисту у березні 2027 року. Крім того, усі зміни стосуватимуться майбутніх заявників, а не тих українців, які вже легально перебувають у країнах ЄС.
«Усі рішення, які зараз обговорюються, не матимуть зворотної сили. Тому українці, які вже перебувають у Європі, можуть почуватися спокійно. Скоріш за все, їх це взагалі не торкнеться», — наголошує Василь Воскобойник.
Експерт звертає увагу й на те, що тимчасовий захист давно перестав бути єдиною підставою для перебування українців у Європі. За останні роки сотні тисяч людей знайшли роботу, вступили до навчальних закладів, возз’єдналися з родинами або оформили інші легальні статуси.
Цю тенденцію підтверджує і статистика. Якщо на початку війни під тимчасовим захистом перебували близько шести мільйонів українців, то зараз їх кількість скоротилася приблизно до 4,3 мільйона. Це не означає, що люди повернулися додому. Значна частина просто перейшла на інші правові підстави перебування в країнах ЄС.
На думку Воскобойника, нинішні дискусії можуть ще більше прискорити цей процес. Українці дедалі частіше замислюватимуться над довгостроковим статусом у країнах проживання і менше покладатимуться на тимчасові механізми захисту.
Водночас зміна правил пояснюється не лише українським питанням. Європейські політики стикаються зі зростанням суспільного невдоволення міграційною політикою. У багатьох країнах посилюються позиції правих політичних сил, які вимагають жорсткішого контролю над міграцією та скорочення соціальних програм для іноземців.
«Політикам стає дедалі важче пояснювати своїм виборцям, чому тимчасовий статус, який створювався на кілька місяців, фактично діє вже п’ятий рік», — зазначає експерт.
При цьому було б помилкою вважати, що країни Європейського Союзу зацікавлені у масовому від’їзді українців. Багато українських громадян успішно інтегрувалися у європейські ринки праці, працюють, сплачують податки та компенсують дефіцит кадрів у багатьох галузях.
Саме тому майбутні рішення, найімовірніше, будуть спрямовані не на примусове повернення українців, а на поступовий перехід від статусу тимчасового захисту до інших форм легального перебування.
Для України ж головне питання залишається незмінним. Навіть якщо частина правил у Європі буде переглянута, це не означатиме автоматичного повернення людей додому.
На думку Василя Воскобойника, вирішальними факторами залишатимуться безпека, наявність житла, робочих місць та впевненість у майбутньому.
«Нам потрібно вже сьогодні змінювати країну на краще, щоб вона була привабливою для наших співгромадян, які зараз тимчасово перебувають за кордоном», — підсумовує він.
Саме від цього значною мірою залежатиме, скільки українців після завершення війни ухвалять рішення повернутися додому.