Дозвіл є, але працівника немає: де виникають бар’єри для іноземців в Україні

Україна формально не обмежує працевлаштування іноземних працівників. Проте на практиці бізнес стикається з суттєвими бар’єрами, які ускладнюють залучення кадрів з-за кордону. Про це під час експертного обговорення заявив Тарас Сімак — головний спеціаліст департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За словами представника міністерства, сьогодні в Україні відсутні квоти або обмеження на працевлаштування іноземців. Якщо документи оформлені належним чином, працівник має право працювати.

Втім, ключова проблема виникає на етапі в’їзду в країну.

«Людина може мати дозвіл на роботу, але не може в’їхати через тривалі перевірки», — пояснює Сімак.

Йдеться насамперед про процедури безпеки. Після запровадження переліку країн міграційного ризику перевірки громадян цих держав здійснюються за участі Служби безпеки, що значно подовжує строки отримання довгострокових віз.

У деяких випадках цей процес може тривати кілька місяців. У результаті виникає парадоксальна ситуація: роботодавець вже отримав дозвіл, але працівник фізично не може розпочати роботу.

Це створює і додаткові адміністративні проблеми. Зокрема, через відсутність працівника можуть виникати підстави для скасування дозволу — наприклад, через несплату єдиного соціального внеску.

Водночас держава намагається знайти рішення. Міністерство економіки працює разом із Службою безпеки та Міністерством закордонних справ над переглядом підходів до перевірок і скороченням строків.

Окремим напрямом є спрощення процедур. Зокрема, вже є приклади, коли для працівників гуманітарних і волонтерських організацій дозволено в’їзд без довгострокової візи.

Крім того, Україна рухається у напрямі впровадження єдиного дозволу — документа, який поєднуватиме право на проживання і працевлаштування. Відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді парламенту.

«Ми робимо все, щоб спростити адміністративні процедури», — підкреслив Сімак.

Водночас важливим залишається питання безпеки. Держава має забезпечити контроль за перебуванням іноземців і водночас створити умови для роботи бізнесу.

У підсумку, головний виклик полягає не у відсутності політики, а в її реалізації. Формально система відкрита, але на практиці потребує узгодження між різними органами, щоб працювати швидко і ефективно.