Ціна неповаги: чому бізнес ризикує залишитися без працівників
Працівник, який іде з підприємства, може залишити після себе вакансію, яку довго не вдаватиметься закрити. В умовах кадрового дефіциту ставлення до людей стає важливим чинником стійкості бізнесу. Роботодавцям дедалі складніше розраховувати, що на місце незадоволеного фахівця швидко прийде інший.
На цьому наголошує Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики». За його оцінкою, нестача кваліфікованих працівників залишатиметься тривалим викликом для України, зокрема для будівництва та інженерно-технічних напрямів.
Війна ускладнює ситуацію: руйнування підприємств, складів і торговельних приміщень змушує людей змінювати роботу. Проте вивільнення працівників в одній галузі не забезпечує автоматичного поповнення іншої. Досвід у торгівлі чи бухгалтерії сам собою не дає навичок, необхідних на будівельному майданчику.
«Незважаючи на те, що в нас окремі галузі економіки потребують усе більше людей, люди з повітря не з’являються», — зазначає експерт.
Перенавчання може допомагати, але потребує часу, мотивації та відповідності нової роботи можливостям людини. Тому бізнесу важливо одночасно готувати нових фахівців і зберігати тих, хто вже працює.
Окреме завдання — повернення ветеранів до цивільної зайнятості. Воскобойник вважає, що кадрова потреба посилюватиме зацікавленість підприємств у їхньому працевлаштуванні. Водночас сама наявність вакансій не гарантує успішного повернення до роботи: потрібні готовність колективу, врахування індивідуальних потреб і, за необхідності, адаптація робочого місця.
Так само змінюється значення досвіду старших працівників. Експерт звертає увагу на обговорення можливостей залучення людей віком 50+. Відмова кандидатам через вікові стереотипи звужує вибір самого роботодавця в умовах, коли знайти потрібного спеціаліста вже складно.
Конкуренція за українських фахівців також виходить за межі окремого міста чи країни. За словами Воскобойника, підприємства мають враховувати пропозиції роботодавців із Польщі, Чехії та Німеччини.
Кваліфікований працівник «буде обирати те, що йому до вподоби, а не те, що йому буде нав’язувати конкретно роботодавець», — пояснює він.
Оплата залишається важливою, але рішення людини залежить і від соціальної захищеності, поваги та готовності роботодавця чути її потреби. Компанії, які враховують це у щоденній роботі, мають більше шансів зберегти команду. Для бізнесу турбота про працівника стає практичною умовою продовження діяльності та розвитку.