Чому політика повернення українців має включати психологічну реінтеграцію

Україна після війни може зіткнутися з несподіваним викликом: навіть ті громадяни, які захочуть повернутися додому, повертатимуться вже зовсім іншими людьми. І це питання значно складніше, ніж просто створення робочих місць чи забезпечення безпеки.

Про це під час круглого столу «Міграційна політика 2035. Експертне узгодження та звернення до Кабінету Міністрів України» заявила Ганна Смалійчук — доцент кафедри соціоекономіки та управління персоналом Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

За її словами, стратегія повернення українців повинна будуватися за принципом “повернення нової людини до нової країни”. Адже українці, які тривалий час перебувають за кордоном, змінюються — професійно, психологічно та культурно. Водночас і сама Україна після війни буде вже іншою державою.

Ганна Смалійчук наголосила, що люди, які живуть у країнах Європи, поступово звикають до інших стандартів життя, іншого ринку праці та інших соціальних норм. Саме тому повернення не може зводитися лише до питання працевлаштування.

На її думку, однією з головних проблем стане реінтеграція. Причому не лише економічна, а й психологічна та соціальна. Під час спілкування з українськими мігрантами експертка неодноразово чула побоювання щодо того, чи прийме їх українське суспільство після повернення.

Особливо гостро це питання постає для дітей, які роками живуть і навчаються за кордоном. Багато родин бояться, що після повернення вони можуть зіткнутися зі стигматизацією або труднощами адаптації.

Ганна Смалійчук звернула увагу на ще одну важливу проблему: навіть ті українці, які готові повернутися, часто не мають чіткого розуміння, яким буде їхнє життя в Україні після війни.

Водночас експертка переконана: саме ці люди можуть стати дуже цінною частиною українського суспільства. Вони повернуться з новими знаннями, професійними навичками, досвідом роботи в інших країнах та іншим баченням організації праці й суспільного життя.

Але для того, щоб цей потенціал не був втрачений, потрібна не декларативна, а реальна політика реінтеграції.

Окрему увагу Ганна Смалійчук приділила роботі з українською діаспорою та культурними організаціями за кордоном. За її словами, сьогодні багато таких організацій існують практично автономно та не мають системного діалогу з Україною.

Саме тому, на думку експертки, державі потрібно активніше використовувати механізми культурної дипломатії та підтримувати постійний зв’язок із українцями за кордоном.

Підсумовуючи виступ, Ганна Смалійчук наголосила: політика повернення українців повинна стати частиною ширшої стратегії розвитку людського капіталу. Інакше навіть після завершення війни Україна ризикує не повернути значну частину своїх громадян.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.