Чому переселенці найчастіше стають жертвами порушень

Питання інтеграції внутрішньо переміщених осіб у ринок праці має не лише економічний, а й безпековий вимір. Вразливість цієї категорії працівників створює підвищені ризики порушень трудового законодавства, експлуатації та навіть більш серйозних загроз. На цьому наголосила Коновалова Олена Анатоліївна, в.о. директора департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці під час експертного обговорення «Внутрішня мобільність та ВПО», що відбулося 23 квітня 2026 року.

Захід відбувається у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Обговорення присвячене підготовці Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект).

За словами представниці Держпраці, головне завдання державного контролю — це забезпечення дотримання законодавства, зокрема щодо оформлення трудових відносин і створення безпечних умов праці. Водночас внутрішньо переміщені особи опиняються у більш вразливому становищі порівняно з іншими працівниками.

Причини цієї вразливості комплексні. Вимушене переселення, тривалий стрес, нестабільність — усе це знижує здатність людини критично оцінювати ризики під час працевлаштування. У таких умовах пропозиції працювати без офіційного оформлення можуть сприйматися як тимчасове рішення, хоча на практиці це часто призводить до втрати прав і гарантій.

Більше того, у періоди масових переміщень зростають ризики потрапляння людей у ситуації трудової експлуатації, примусової праці та навіть торгівлі людьми. І це вже питання не лише ринку праці, а ширшої державної безпеки.

У відповідь на ці виклики держава застосовує ризикоорієнтований підхід до контролю. Його суть полягає у тому, щоб не перевіряти всіх підряд, а зосереджувати увагу на тих роботодавцях, де ризики порушень є найбільшими. Це дозволяє більш ефективно використовувати ресурси і досягати реальних результатів.

Окремо експертка звернула увагу на інструмент інформаційних відвідувань роботодавців. Йдеться про прямий контакт інспектора з бізнесом, коли не лише фіксуються порушення, а й надаються роз’яснення щодо вимог законодавства. Такий підхід часто виявляється ефективнішим за класичні перевірки, оскільки дозволяє попередити порушення ще до їх виникнення.

За результатами такої роботи, після інформаційних відвідувань кількість офіційно оформлених трудових відносин зростає, що свідчить про практичну ефективність превентивних заходів.

Водночас, як підкреслюється, до формування повноцінної системи гідних і безпечних умов праці ще далеко. Це довгостроковий процес, який потребує координації зусиль держави, бізнесу та соціальних партнерів.

У підсумку питання інтеграції ВПО в ринок праці не може розглядатися окремо від забезпечення базових трудових прав. Без цього будь-яка економічна політика ризикує залишитися формальністю, а вразливість людей — джерелом нових соціальних і економічних проблем.