Сторінка 168

Своїх дітей до себе намагаються забрати українські заробітчани, які вже пропрацювали у певній країні кілька років і адаптувалися. Про це розповіла в рамках конференції “Дитина українського мігранта: виклики та перспективи” директор суботніх шкіл асоціації українців в Португалії Оксана Гуцько. Роблячи вибір між варіантами забрати чи залишити дитину в Україні, Гуцько радить однозначно – забирати. Водночас вона визнає, що хвиля еміграції, яка буде викликана в такий спосіб, буде згубною для України, адже люди виїздять вже сім’ями, що означає відсутність стимулу для повернення. Представник МЗС України у Львові В’ячеслав Войнаровський відзначив, що нерідко українські діти опиняються за кордоном сам на сам із проблемами – без знання мови і навіть місця проживання, коли батьки трагічно гинуть чи просто

Середній вік трудових мігрантів-чоловіків – від 18-ти до 44 років. На заробітки за кордон рушають українки переважно старшого віку – 45 років і більше. Із усієї кількості трудових мігрантів 60 відсотків розглядають можливість повернутися на Батьківщину. Про це під час політичного ток-шоу «Інша Україна» на телеканалі ZIK заявила Варвара Жлуктенко, речниця представництва Міжнародної організації з міграції в Україні. Гостя ток-шоу зауважила, що українська трудова міграція має переважно чоловіче «обличчя». «Середній вік – від 18-ти до 44 років. Щоправда, жінки, які працюють за кордоном, мають старший вік, після 45-ти, коли вже виросли діти, коли є онуки, є потреба допомагати їх виховувати, піднімати на ноги. Коли, можливо, розпався шлюб, жінки старшого віку їдуть працювати за кордон», –

17 травня в агентстві “Укрінформ” (м. Київ) відбулися публічні дебати на тему “Вимушена та трудова міграція українців до країн ЄС: поточна ситуація та перспективи”. У заході взяли участь експерти по темі працевлаштування за кордоном з України та інших країн. “Лише 1 відсоток трудових мігрантів з України працевлаштовуються в Польщу через офіційних посередників з дотриманням усіх необхідних вимог країни, в якій вони шукають роботу”, – заявив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.  Він додав, що з огляду на це Держслужба зайнятості почала проект інформування людей про працевлаштування за кордоном через Всеукраїнську асоціацію компаній з міжнародного працевлаштування. Його мета – пояснити людям, які хочуть працювати в країнах ЄС, що для захисту своїх прав на території тієї

2017 року буде офіційно запроваджено безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом. Відтоді українці більше не будуть зобов’язані оформляти візи для поїздок в Європу з туристичною метою. Водночас, візи залишатимуться актуальними для тих, хто планує працювати в одній із країн ЄС, зокрема і в Польщі. Окрім того, що заробітчани й надалі будуть змушені отримувати польські робочі візи, на них також чекає безліч змін, пов’язаних з процесом працевлаштування в Польщі. У зв’язку з цим, у потенційних трудових мігрантів виникає безліч запитань стосовно актуальних правил оформлення робочої візи, відповіді на які пропонуємо в цій статті. Які нові правила працевлаштування іноземців ввели в Польщі 2017 року? У 2016 році польський уряд планував ввести кардинальні зміни, пов’язані з працевлаштуванням іноземців у

Україна, багато років робила ставку на долар, а тепер стала поступово переходити на євро. Як підрахував керуючий директор “Кредит Оптима Банк” Ігор Львов, обсяги готівкових операцій в євровалюті вже виросли в 1,5 – 2 рази. “Якщо раніше ми говорили, що 80% готівки валютообмінних операцій відбувається в доларах, 15% припадає на євро і ще 3 – 5% на інші валюти, то сьогодні близько 25%, а то і всі 30% – це операції в євро” , – констатував він. Найпопулярніша операція в останні місяці – викуп банками євровалюти у населення. “Півтора роки тому одне середньостатистичне відділення банку викуповувало 1 000 євро в день. Сьогодні ця сума доходить до 1 500 євро. Чим більше заробітчан їдуть в Європу, тим