Зберегти своїх: як українці за кордоном можуть долучитися до відновлення країни

Частина українців після війни повернеться додому, інші житимуть на дві країни, а хтось залишиться за кордоном надовго. Для України важливо підтримувати зв’язок із кожною з цих груп. Від цього залежить можливість залучати до розвитку країни людей, їхні знання, інвестиції та міжнародні контакти.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики», пропонує розглядати три умовні життєві шляхи українців за кордоном.

Перший — повернення після завершення війни. Для цих людей визначальними стануть безпека, наявність житла, робота та перспективи для дітей. Самого бажання приїхати додому може виявитися недостатньо, якщо родина не матиме можливості облаштувати життя.

Другий шлях — життя на дві країни. Такі українці можуть працювати за кордоном, зберігати родинні й професійні зв’язки вдома, інвестувати в Україну та передавати здобутий досвід. Їхня участь у відновленні не обов’язково потребуватиме негайного остаточного переїзду.

Третій — тривале проживання за межами України. Йдеться, зокрема, про родини, чиї діти вже навчаються в іншій країні, а дорослі знайшли роботу й будують кар’єру. За словами експерта, важливо, щоб інтеграція в нове суспільство не супроводжувалася втратою зв’язку з батьківщиною.

«Підтримувати, постійно підтримувати зв’язок з українцями», — наголошує Воскобойник. Він підтримує підхід до залучення діаспори як спільноти, здатної відстоювати інтереси України за кордоном.

Практичними напрямами такої співпраці можуть стати консультації для органів влади та територіальних громад, обмін професійними знаннями, інвестиційні й партнерські проєкти. Фахівці, які здобули досвід в інших країнах, можуть допомагати Україні, навіть продовжуючи жити за її межами.

Окреме значення має зв’язок наступних поколінь із українською мовою та культурою. Недільні школи й українські спільноти допомагають дітям та онукам мігрантів відчувати належність до України. Це створює основу для подальшої співпраці, а для частини родин — і можливого повернення в майбутньому.

Водночас дискусію про демографію експерт закликає не зводити до прогнозів чисельності населення на певну дату. «У нас немає якоїсь магічної цифри», — зазначає він. Завдання полягає в тому, щоб країна мала людський потенціал для оборони, економіки та підтримки інфраструктури, а люди хотіли тут жити, працювати й виховувати дітей.

Підтримка українців за кордоном має доповнювати створення умов для життя в Україні. Міцні зв’язки дозволяють людям долучатися до спільного майбутнього вже сьогодні — незалежно від того, коли вони зможуть повернутися.