Від допомоги до інтеграції: що змінюється для українців у Польщі

Статус тимчасового захисту, запроваджений для українців у березні 2022 року, вже складно називати тимчасовим. Його дію планують продовжити до березня 2028 року, але одночасно європейські країни переглядають умови перебування українських громадян.

За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», на початку повномасштабної війни головним завданням було врятувати людей і надати їм соціальну підтримку. Тепер європейські уряди прагнуть поступово переводити українців від соціального захисту до звичайної трудової міграції.

Від людей очікують вивчення мови, працевлаштування та повноцінної інтеграції у суспільство. Ці зміни є логічними після кількох років перебування мільйонів українців у країнах Європи.

Водночас обговорюються обмеження щодо надання тимчасового захисту новоприбулим українським чоловікам. Може йтися про необхідність підтвердити, що людина не підлягає мобілізації або законно звільнена від військового обов’язку.

Головною проблемою може стати відсутність єдиного документа та однакових правил його прийняття в різних країнах і навіть установах. Те, що визнають в одному польському місті, можуть не прийняти в іншому. Найбільше від такого бюрократичного хаосу постраждають люди з вразливих груп, яким складніше оформлювати, перекладати й засвідчувати документи.

Василь Воскобойник наголошує, що можливі обмеження не повинні стосуватися чоловіків, які вже легально перебувають у Європі. Крім тимчасового захисту, залишаються інші підстави для проживання: робоча або студентська віза, возз’єднання з родиною та дозволи на тривале перебування.

Паралельно у Польщі зростає увага до проявів ненависті щодо українців. Окремі політики використовують українську тему для отримання електоральної підтримки. Ситуацію додатково загострює російська пропаганда, яка поширює фейкові відео, створює клони сторінок українських організацій і намагається представити українців невдячними або небезпечними.

Водночас польська влада починає усвідомлювати небезпеку подальшого розкручування ненависті. Правоохоронні органи реагують на напади, а для роботи зі злочинами, спричиненими мовою ненависті, залучають спеціально визначених прокурорів.

Подібні настрої стосуються не лише українців у Польщі. В Україні також поширювалися створені за допомогою штучного інтелекту ролики про нібито масову появу іноземців. Українцям важливо розуміти: у країнах Європи вони самі є мігрантами й можуть зіткнутися з такими самими упередженнями.

Майбутнє українців у Польщі залежатиме від нових правил легалізації, готовності людей працювати та інтегруватися, а також від здатності держави протидіяти політичним маніпуляціям і мові ненависті.