Українці не поспішатимуть залишати Польщу: вирішальними є робота й житло

Загострення політичних відносин між Україною та Польщею, а також посилення антиукраїнської риторики поки не означають, що українці почнуть масово залишати країну. Для більшості людей значно важливішими залишаються робота, житло, навчання дітей і можливість планувати своє майбутнє.

На цьому наголошує Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики». За його словами, між Україною та Польщею регулярно виникають суперечки через зерно, транспорт, вибори або політичні розрахунки. Проте такі конфлікти значно менше впливають на повсякденні рішення українців, ніж умови, які вони відчувають власним гаманцем.

У Польщі близько 950 тисяч українців мають статус тимчасового захисту, ще кількасот тисяч перебувають на інших правових підставах. Вони працюють, орендують житло, користуються транспортом, купують товари та послуги, сплачують податки й соціальні внески.

За наведеними даними, внесок українців у зростання польського ВВП у 2024 році становив 2,7%. Загальний обсяг сплачених ними податків і соціальних внесків оцінюється у 15,2 млрд злотих, а за іншою оцінкою — у 18 млрд. Водночас витрати Польщі на українців за програмою «800+» становили близько 2,8 млрд злотих.

«На один злотий, який Польща вкладає в українців у вигляді соціальної допомоги, вона отримує п’ять злотих, які українці приносять країні», — зазначає Василь Воскобойник.

Українці, які офіційно працюють і сплачують соціальні внески, отримують допомогу на тих самих підставах, що й місцеві мешканці. Тому говорити про особливі привілеї для них некоректно.

Польський бізнес також зацікавлений у збереженні українських працівників. Коли з’явилася оцінка, що з країни потенційно можуть виїхати 650 тисяч українців, представники бізнесу закликали не ухвалювати рішень, які могли б прискорити цей процес. Такий відтік став би серйозним ударом для польської економіки.

Подальші рішення українців залежатимуть не лише від ситуації в Польщі, а передусім від безпеки в Україні. Частина людей уже вкорінилася за кордоном: вони мають роботу, бізнес, житло, а їхні діти навчаються у польських школах. Імовірно, вони залишаться в Європі.

Інша група зберігає житло, роботу або бізнес в Україні й не повертається лише через війну. Саме ці люди можуть стати першими, хто приїде додому після завершення бойових дій. Третя група ще вагається та порівнює перспективи життя у двох країнах.

Держава вже створює хаби єдності та розвиває портал «Додому», де українці можуть знайти інформацію про вакансії, соціальні програми, освіту дітей і громади, готові їх прийняти. Однак масове повернення стане можливим лише після завершення війни та переходу від загальних закликів до конкретних пропозицій.

Водночас нові удари по енергетичній інфраструктурі й проблеми з опаленням можуть спричинити чергову хвилю виїзду з України. Тому майбутня міграція залежатиме не стільки від політичної риторики у Польщі, скільки від безпеки та умов життя на батьківщині.