Імміграція за правилами: як поєднати гідну працю, прозорість і безпеку

Питання залучення іноземних працівників в Україну неможливо розглядати окремо від стандартів праці, прозорості ринку та безпекових викликів. На цьому окремо зупинилася Анна Пугачова — керівник департаменту з питань економічного розвитку Федерації профспілок України, під час експертного обговорення, присвяченого міграційній політиці.

Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.

За її словами, базова умова ефективної міграційної політики вже закладена у самому підході — імміграція має бути керованою. Це означає, що процес не може відбуватися стихійно або працювати в інтересах окремих груп. Він повинен відповідати потребам усіх сторін — держави, бізнесу, працівників і суспільства загалом.

Ключовим елементом такої системи є забезпечення рівних умов праці. Іноземний працівник, який приїжджає в Україну, не може бути дешевшою альтернативою українському. Саме тому важливу роль відіграють галузеві угоди та колективні договори, які встановлюють мінімальні стандарти і часто є навіть більш ефективними, ніж загальні норми трудового законодавства.

Окремо вона звернула увагу на потенціал цифровізації. Запровадження електронних систем у сфері працевлаштування може суттєво підвищити прозорість процесів і зменшити можливості для зловживань. Це дозволяє створити більш зрозумілі та контрольовані правила гри для всіх учасників ринку.

Водночас серйозною проблемою залишається практика аутстафінгу, коли відповідальність за працівника фактично перекладається на посередника. У таких випадках кінцевий роботодавець, який отримує вигоду від праці, не несе повної відповідальності. Це створює ризики порушення прав працівників і вимагає перегляду підходів до регулювання таких схем.

Однак навіть за наявності прозорих процедур і рівних стандартів ключовим фактором залишається безпека. В умовах війни це питання виходить на перший план і впливає на всі рішення у сфері міграції. За словами Пугачової, держава має чітко усвідомлювати потенційні ризики і відповідно визначати темпи та масштаби залучення іноземної робочої сили.

Саме тому вона акцентувала, що активне залучення іноземців доцільно розглядати вже після завершення війни і певного періоду стабілізації. Такий підхід дозволить краще підготувати як систему державного управління, так і суспільство до нових викликів.

У підсумку йдеться про формування комплексної моделі, де імміграція не суперечить інтересам внутрішнього ринку праці, а доповнює його. І лише за умови поєднання прозорості, відповідальності та безпеки цей процес може стати інструментом розвитку, а не джерелом нових ризиків.