Питання співпраці з українцями за кордоном сьогодні виходить далеко за межі консульських послуг. Воно стосується збереження національної ідентичності, мови, освіти та участі діаспори у відновленні країни.
Ці аспекти стали предметом виступу Тетяни Колотилової — представниці Відділу світового українства Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії Міністерства закордонних справ України під час експертного онлайн-обговорення «Повернення, реінтеграція та співпраця з діаспорою».
Захід відбувся у межах серії публічних та експертних обговорень, які проводять Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Серія спрямована на підготовку та доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року.
Захист прав — пріоритет
“Захист прав та інтересів наших громадян за кордоном, а також збереження і розвиток української мови і культури є одним з основних пріоритетів діяльності Міністерства закордонних справ України”, — повідомила Тетяна Колотилова.
За її словами, держава послідовно вживає заходів, щоб українці, які вимушено перебувають за кордоном, не втрачали національної ідентичності та зв’язку з Батьківщиною.
Освіта без кордонів
Один із практичних прикладів — організація складання національного мультипредметного тесту за кордоном.
Лише минулого року за сприяння МЗС та дипломатичних установ центри тестування були відкриті у 55 містах 33 держав. Це дало можливість тисячам українських випускників вступити до українських університетів.
Паралельно забезпечується передача документів про освіту. З 2022 року за кордон було передано близько 3 тисяч оригіналів освітніх документів.
Понад 700 організацій
МЗС співпрацює приблизно з 700 громадськими організаціями закордонних українців та понад 500 культурно-освітніми осередками.
“Співпраця з українською громадою є одним з ключових елементів збереження національної ідентичності і підтримки єдності українців в усьому світі”, — зауважила Колотилова.
При посольствах створено координаційні ради, які стали майданчиками для обміну інформацією та оперативного реагування на потреби громад.
Українська мова в Європі
Окремий напрям — впровадження української мови в освітні системи інших держав.
Пілотний проєкт у Франції дозволив вивчати українську як другу іноземну мову в коледжах і ліцеях чотирьох регіонів. Подібні ініціативи реалізуються в Австрії, а німецькі землі Берлін і Гамбург готуються до впровадження української мови як другої або третьої іноземної.
У низці країн — Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії, Угорщині, Молдові — українські діти можуть навчатися українською як мовою національної меншини.
Діаспора як партнер відбудови
“Переконані, що тільки через координовану взаємодію держави і громад за кордоном ми можемо не лише зберегти зв’язок з українцями у світі, але й створити передумови для їх активної участі у відновленні України”, — підсумувала Тетяна Колотилова.
Йдеться не просто про культурну співпрацю. Йдеться про формування глобального українського простору, здатного впливати на міжнародну підтримку та економічне майбутнє країни.