КРУГЛИЙ СТІЛ «ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ І МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО 2035 РОКУ»
24 березня 2026 року в м. Київ, в інформаційній агенції «Укрінформ», відбувся круглий стіл на тему: «Людський капітал і майбутнє України: презентація проєкту Стратегії державної міграційної політики до 2035 року».
Організаторами заходу виступили Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціація «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та громадська організація «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Україна входить у період глибокого демографічного та трудового дефіциту. За оцінками Міністерства економіки, для відновлення економіки впродовж наступного десятиліття країні знадобиться щонайменше 4,5 млн додаткових працівників, а за прогнозами міжнародних експертів дефіцит може сягнути 8,6 млн осіб порівняно з довоєнним періодом. Водночас мільйони українців перебувають за кордоном, а внутрішні переміщення продовжують змінювати структуру ринку праці.
Під час заходу було представлено проєкт Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року з акцентом на трудоресурсний аспект — документ, який пропонує системні рішення щодо повернення громадян, інтеграції ВПО, залучення іноземних фахівців та створення ефективної системи міжвідомчої координації.
Учасники наголосили, що йдеться не лише про міграцію, а про економічну спроможність держави, конкурентоспроможність бізнесу та майбутнє українського людського капіталу. Захід став стартом публічної дискусії щодо формування сучасної міграційної політики України.
«Міграційна політика — це вже не лише про виїзд чи повернення, а про наявність людей для економіки і майбутнього держави. Україна входить у період глибокого дефіциту людського капіталу, і без системних рішень цей розрив лише зростатиме. Саме тому питання міграції стає ключовим елементом економічної політики», – заявив Воскобойник Василь, Президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування», Голова «Офісу міграційної політики».
«Основною особливістю представленого проєкту Стратегії є акцент на трудоресурсному аспекті. Документ безпосередньо пов’язує міграційну політику із забезпеченням економіки робочою силою та потребами ринку праці. Йдеться про комплексний підхід, який включає повернення українців, використання потенціалу внутрішньо переміщених осіб, селективне залучення іноземних працівників та створення системи моніторингу результатів», – розповів Олексій Позняк, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
«Найскладнішим напрямом є створення умов для добровільного, безпечного та сталого повернення українців. Це питання значною мірою залежить не лише від політики держави, а й від безпекової ситуації та умов у країнах перебування. Тому повернення варто розглядати як тривалий процес — поетапний, неповний або навіть циркулярний. Водночас державна політика має бути спрямована не лише на тих, хто повертається, а й на підтримку зв’язків із тими, хто залишається за кордоном», – зауважила Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
«Головний результат реалізації Стратегії — це формування динамічного і адаптивного ринку праці, який здатний відповідати сучасним викликам економіки. Міграційні процеси мають стати інструментом підтримки розвитку, забезпечуючи необхідний рівень трудових ресурсів через повернення громадян, використання внутрішнього потенціалу та залучення іноземних працівників. У підсумку це має сприяти формуванню якісного людського капіталу і створенню умов для довгострокового економічного зростання», – додала Ірина Майданік, провідний науковий співробітник, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
«Ми хочемо вивести на ринок праці ключові групи населення — внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, молодь, ветеранів і людей старше 50 років. Це навчання, перекваліфікація, підтвердження кваліфікації. Ми маємо підтримувати цих людей, щоб бізнес тільки нарощувався, підхопити їх, перенавчити і дати можливість повернутися до ринку праці. Разом з тим питання залучення іноземних працівників стає актуальним, але ці процедури мають бути простими і зрозумілими – людина не має бігати з папірцями і випрошувати дозвіл на роботу», – зазначив Богдан Матвійчук, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
«У нас затверджена стратегія зайнятості населення до 2030 року. Ми повинні розуміти, який у нас ринок праці, кого нам залучати і яких фахівців потребує економіка. Для цього розробляється механізм прогнозування потреб у робочій силі на середньо- та довгострокову перспективу. Ми вже спростили вимоги для висококваліфікованих працівників — фактично залишивши одну ключову вимогу: документ, що підтверджує відповідну освіту. Також розглядається запровадження єдиного дозволу: якщо раніше було два документи — дозвіл на роботу і на проживання, то тепер буде один єдиний дозвіл», – зазначила Ганна Сабадаш, заступник директора департаменту зайнятості, начальник відділу з питань трудової міграції Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
«Державний контроль у новій міграційній політиці має бути не бар’єром, а гарантією чесних правил на ринку праці. Це про захист людини, запобігання експлуатації, протидію тіньовим схемам і створення чесних правил для відповідального бізнесу. Ефективний контроль — це не тиск, а основа безпечного, прозорого і цивілізованого працевлаштування», – зауважив Ігор Дегнера, Голова Державної служби України з питань праці.
«Профспілки готові підтримати залучення іноземних працівників за умови, що ця політика буде прозорою, контрольованою та напрацьованою у форматі реального соціального діалогу із соціальними партнерами. Принципово важливо, щоб таке залучення застосовувалося точково і виключно у секторах економіки із підтвердженим дефіцитом кадрів. Обов’язковою умовою є дотримання принципу рівної оплати за рівну працю, щоб унеможливити штучне заниження заробітних плат і тиск на українських працівників», – звернув увагу Євгеній Гостюмінський, в.о. заступника Голови ФПУ.
«Щоб залучення іноземної робочої сили не перетворилося на інструмент соціального демпінгу та заморожування зарплат українців, нова міграційна політика має базуватися на європейському принципі «рівна оплата за рівну працю в тому самому місці». Головним механізмом захисту має стати законодавча гарантія того, що оплата праці залучених іноземців апріорі не може бути нижчою за середню по галузі та має жорстко відповідати нормам галузевих угод та колективних договорів», – розповіла Анна Пугачова, керівник департаменту з питань економічного розвитку ФПУ.
«Державна політика щодо ВПО охоплює весь процес внутрішнього переміщення — від евакуації до добровільного і гідного повернення. Проблеми виникають на кожному етапі і часто пов’язані з браком ресурсів. Водночас серйозною проблемою є відсутність передбачуваності державної політики. Зокрема, на початку цього року припинення пенсійних виплат для сотень тисяч ВПО та жителів тимчасово окупованих територій стало критичним для людей, для яких це єдине джерело існування. Це свідчить про системні недоліки у прийнятті рішень і недостатнє врахування їх впливу на мільйони людей», – розповіла Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA.
«На стратегічному рівні на початку 2026 року Урядом була прийнята Стратегія зайнятості населення до 2030 року. В основі реалізації зазначеної Стратегії знаходиться крос секторальний підхід, бо досягнути визначених Стратегією цілей виключно в площині соціального захисту не можливо. Саме за крос секторальним підходом розвивається міграційна політика, що включає в себе роботу за двома складовими елементами: соціально-економічний та безпековий. Тому вважаю, що в Уряду є цілісне бачення управління людським капіталом», – розповіла Ольга Макогон, к.ю.н., проєктний менеджер Офісу реформ Кабінету Міністрів.
«Говорячи про готовність українського суспільства до культурного різноманіття в контексті політики залучення іноземців, варто враховувати, що цей процес неминуче впливатиме не лише на культурну, а й на національну та державну ідентичність. Саме тому для країни, яка перебуває у стані війни або повоєнного відновлення, політика залучення іноземців має розглядатися як додатковий, компенсаторний інструмент», – розповіла Антоніна Березовенко, директор БО «Благодійний фонд «Мув Юкрейн».
«Щоб уникнути соціальної напруги, держава має впроваджувати збалансовану політику залучення іноземців через механізм квотування, який пріоритетно захищає робочі місця для місцевого населення та ветеранів. Крім того, важливо забезпечити жорсткий контроль за рівністю умов праці, щоб запобігти демпінгу заробітних плат, який зазвичай і стає головним тригером невдоволення громадян. Нашому суспільству критично важливо не створювати нові точки напруги, їх і без того вистачає», – підкреслила Олександра Решмеділова, політолог, кандидат філософських наук.
За результатами обговорення учасники наголосили на необхідності формування збалансованої, економічно орієнтованої міграційної політики, яка враховує інтереси держави, бізнесу та суспільства.
«Запропонована Стратегія змінює підхід до міграційної політики, розглядаючи її як частину економічної політики держави. У центрі — управління людським капіталом, а не лише регулювання міграційних потоків. Саме це має стати основою для відновлення та розвитку України», – підсумував Воскобойник Василь, Президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування», Голова «Офісу міграційної політики».