Україна і Польща конкуруватимуть за працівників: прогноз аналітиків
Аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal у співпраці з українською компанією AntForce запустив в Україні новий проєкт — AntForce Analytics.
Команда центру досліджуватиме ринок праці та міграційні процеси, використовуючи європейський досвід і методології Gremi Personal.
Однією з перших тем дослідження стала демографічна ситуація у Польщі, яка вже впливає на конкуренцію за трудові ресурси в регіоні.
Україна конкуруватиме з Польщею за трудові ресурси
Старіння населення Польщі стає одним із головних чинників, що обмежують розвиток польського ринку праці та формують довгострокову потребу країни в іноземній робочій силі, зокрема з України.
За даними Центрального статистичного управління Польщі, станом на кінець серпня 2025 року середній вік працюючого населення становив 43 роки (у 2024 році — 42,8 року). «Це означає, що половина усіх працюючих людей у країні нині старші за 43 роки», — пояснюють у Gremi Personal.
У зв’язку з цим скорочуються і пропозиції робочої сили у Польщі. Якщо у серпні 2022 року в економіці країни працювало 15,21 млн осіб, то у той же час у 2025 році — вже 15,04 млн.
Найбільший дефіцит кадрів спостерігається у:
- будівництві;
- промисловості;
- логістиці;
- агросекторі;
- сфері догляду та соціальних послуг.
Ніна Масюк, стратегічна радниця AntForce Analytics з питань трудових ресурсів прогнозує, що демографічні процеси в Польщі означають, що конкуренція за працівників у Європі лише посилюватиметься.
«Якщо навіть у стабільній Польщі повернення частини мігрантів чи соціальні програми не компенсують старіння населення — це загрозливий сигнал для України. Після завершення війни ми увійдемо у фазу масштабної відбудови, коли потреба в робочих руках стане критичною. І Польща буде конкурувати з нами за тих самих молодих і професійних людей», — вважає експертка.
Вона зазначає, що повернення мігрантів не відбувається автоматично і потребує системної державної політики. Серед ефективних інструментів, які використовували європейські країни:
- доступне житло;
- підтримка працевлаштування;
- податкові пільги;
- спрощення бюрократичних процедур;
- освітні можливості для дітей.
Що вплине на повернення українців
За даними опитувань, 60−65% українських мігрантів у Польщі готові повернутися за умови безпеки та наявності роботи. Водночас без конкурентних економічних можливостей значна частина працівників може залишитися в країнах ЄС.
Аналітики наголошують, що для повернення молоді важливі:
- доступне житло;
- стабільна зайнятість;
- податкові стимули для бізнесу;
- можливості роботи не лише в ІТ, а й у виробництві, будівництві та сфері послуг.
За словами Масюк, потрібні комплексні рішення: швидка реінтеграція ветеранів у цивільне життя, залучення іноземців на тимчасову важку фізичну працю по відбудові інфраструктури, створення індустріальних робочих місць. Крім того, у разі суттєвого скорочення населення держава має адаптувати інфраструктуру до нової демографічної реальності, щоб забезпечити життєздатність навіть у населених пунктах, що зменшилися.
Саме тому Україні потрібно вже зараз формувати стратегію повернення й утримання людей, адже після війни людський капітал стане головним ресурсом для відбудови та економічного розвитку країни.
Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що Україна готує стратегію повернення громадян з-за кордону. Міністр соціальної політики Денис Улютін зазначав, що примусово повернути громадян не можна, а процес має базуватися на їхньому бажанні. «Добровільне повернення має відбуватися на певних їхніх побажаннях. Цю частину з нашого боку потрібно добре пропрацювати. Ми зараз над цим працюємо — саме над Стратегією повернення», — сказав Улютін.
Крім того, Євросоюз планує поетапне завершення тимчасового захисту для українців у 2027 році. Про які варіанти для українців може йти мова:
- нові статуси проживання — заохочення подаватися на інші дозволи (робота, навчання, сім’я), включно з Blue Card та Single Permit;
- добровільне повернення — ознайомчі поїздки, підтримка переїзду, винятки для вразливих, можливість залишитися до кінця навчального року;
- інформаційна підтримка — консультації, інформаційні кампанії, підтримка через Unity Hubs;
- координація з Україною — обмін даними, оновлення статусів через Платформу солідарності.
Альона Лістунова Кореспондент-редактор
За матеріалами:
Finance.ua