• Головна
  • Про нас
    • Цілі асоціації
    • Політики
  • Новини
  • Дослідження
  • Проєкти
    • TRAM4DW
    • Візія-2033
    • Міграційна політика
    • Розробка Стратегії
  • Контакти
  • Ук
  • En
  • De
  • Pl

Повернення є, але не масове: чому українці вагаються між домом і Європою

Головна сторiнка › Новини › Повернення є, але не масове: чому українці вагаються між домом і Європою
Повернення є, але не масове: чому українці вагаються між домом і Європою

Від початку повномасштабного вторгнення з України виїхали 5,6 млн людей. За даними Міжнародної організації з міграції, кожні шість місяців додому повертаються близько 100 тисяч українців, і цей показник залишається стабільним із осені 2023 року. Загалом за роки війни в Україну вже повернулися понад 1,1 млн осіб

Попри це, експерти наголошують: масового повернення не відбувається. Більше того, готовність українців повертатися поступово зменшується. Українці повертаються, але не масово. І це чітко видно з динаміки соціологічних опитувань — кількість тих, хто планує повернення, постійно зменшується, це зазначають демографи

Хто саме повертається

За даними досліджень, до України частіше повертаються окремі люди, а не цілі родини. Зростає частка людей старше 60 років та осіб з інвалідністю, тоді як сімей з дітьми серед тих, хто повертається, стає менше. Станом на серпень 2024 року лише 5% українських біженців у Європі планували повернутися додому протягом року йдеться у звіті МОМ

Особисті історії підтверджують ці цифри. Частина людей повертається після завершення соціальної підтримки за кордоном або через психологічне відчуття дому. Інші — навпаки, здійснюють повторні спроби виїзду, але не завжди залишаються.

Чому рішення про повернення різні

На рішення українців безпосередньо впливають умови перебування в конкретній країні, зокрема формат соціальної підтримки, можливість працевлаштування та інтеграції.

«Деякі країни одразу дозволяють отримувати допомогу по безробіттю, виплати на дітей, надають безкоштовне житло — наприклад, Німеччина. Натомість Польща робить акцент на легалізації, роботі та самозабезпеченні», — пояснює Василь Воскобойник, Василь Воскобойник, голова ГО «Офіс міграційної політики» та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Саме різниця в підходах формує різні міграційні траєкторії українців: частина адаптується і залишається, частина — повертається, не знайшовши для себе стабільності.

Фактор безпеки залишається ключовим

Попри економічні та соціальні аргументи, головною причиною неповернення залишається війна. Активні бойові дії, обстріли та небезпека у прифронтових регіонах змушують людей або відкладати рішення про повернення, або знову виїжджати. Очікувати нової хвилі масового повернення наступного року не варто — основна причина виїзду нікуди не зникла, про це наголошують експерти.

Що це означає для України

Стабільне, але невелике повернення українців не компенсує демографічних і трудових втрат, яких зазнає країна. Без системної політики повернення, реінтеграції та створення умов для життя і роботи Україна ризикує надовго закріпити дефіцит людського капіталу.

Повернення відбувається. Але воно — індивідуальне, обережне і дуже залежне від зовнішніх умов.

Пн - Сб: з 9:00 до 19:00
Працюємо з понеділка по суботу

Адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 5, офіс 208

E-mail: info@ampua.org

+38 067 329 3959

  • Про нас
  • Цілі асоціації
  • Проект «Візія-2033»
  • Політики
  • Дослідження

ompua.org

Офіс міграційної політики

© Copyright 2026
www.ampua.org
Design by: TriA