Кадровий голод загрожує економічному розвитку нашої країни

Воскобойник Василь, Голова Офісу міграційної політики

Україна перебуває у точці глибоких трансформацій. Повномасштабна війна, демографічна криза, нестабільність, глобальні зрушення на ринку праці — усе це вимагає від держави переосмислення підходів до міграційної політики. Сьогодні ми представили результати дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року» — роботи, яка має стати підґрунтям для нової державної стратегії у цій сфері.

Україна втрачає людей. Майже 7 мільйонів наших громадян виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення. І хоча частина повертається, загальні демографічні тренди залишаються загрозливими. У 2024 році рівень народжуваності був утричі нижчим за рівень смертності.

Але ключова проблема — не в небажанні людей мати дітей чи жити в Україні. За даними ООН, люди по всьому світу хочуть мати дітей, створювати сім’ї, бути частиною спільноти. Та фінансові труднощі, нестабільна робота, страх перед майбутнім, відсутність житла, нерівність — усе це створює бар’єри.

Згідно нового звіті Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), котре базується на опитуванні проведеному у 14 країнах, що охоплюють 37% світового населення, з’ясувалось, що найпоширенішою причиною, чому респонденти мають менше дітей, ніж хотіли б, виявилися фінансові труднощі – їх назвали 39% учасників. Страх перед майбутнім (зокрема через кліматичну кризу чи війну) вказали 19% опитаних, а ще 21% – нестабільну роботу.

Україна тут — не виняток. І наша міграційна політика має враховувати ці реалії.

Нещодавно Державна служба зайнятості презентувала результати одразу двох масштабних досліджень спільно зі швейцарською організацією Helvetas Swiss Intercooperation та Федерацією роботодавців України: «Оцінка ринку праці України 2024–2025» та «Дослідження зареєстрованого безробіття в Україні».

Результати дослідження демонструють разючу невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. За даними дослідження, найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2%), енергетики (44,1%), освіти (40%) і в сільському господарстві (39%).

Найбільший дефіцит — серед кваліфікованих робітників. Потрібно визнавати: кадровий голод загрожує економічному розвитку держави.