Сьогодні в Україні склалася катастрофічна ситуація з міграцією. Статистика констатує чергові сотні тисяч нових заробітчан на рік, а експерти порівнюють українську міграцію з біблійним виходом. Сусідня Польща дуже швидко скористалася моментом і залюбки приймає українців, охочих до праці, – на сьогодні в цій країні працює 1,5 млн наших співвітчизників. Насичуючи свій ринок українськими працівниками, поляки щорічно підіймають свій ВВП у середньому на 4,5% на рік, а їхнє падіння у кризовому 2020-му склало лише 2,7%, що було одним з найнижчих показників у Європі.
Чи можна припинити цю «евакуацію» українців? Який розрив сьогодні між зарплатами в Україні та в Польщі? Наскільки складно зараз виїхати на роботу за кордон і на які гроші можна розраховувати? Ці та інші питання ми обговорили з президентом Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василем Воскобойником.
Про рівень життя
– Пане Василю, в одному із своїх дописів ви дуже влучно порівняли українську міграцію з біблійним виходом…
– Так, тільки пророк Мойсей вивів євреїв з єгипетського полону до Палестини та водив їх пустелею сорок років, аби вмерли ті, хто пам’ятав про принижене становище в Єгипті, а український вихід відбувається зворотнім шляхом – наші громадяни активно виходять з батьківщини. Стабільність та заможність вийшли на перший план, українці тікають від свободи, яку самі собі вибороли.
– Опитування показують, що основна причина трудової міграції – матеріальна. Виходить, що поки зарплати не зростуть, цю «евакуацію» не припинити?
– Для того, щоб люди масово поверталися до України, потрібно, аби розрив між життям в Польщі і Україні зменшувався. Але він поки що тільки збільшується. У Польщі зарплати в 3-4 рази більші, ніж у нас, а якщо людина – фахівець, то її зарплатня буде і в 10 разів більша, ніж вдома.
З 1 січня мінімальна зарплата в Польщі збільшилася на 200 злотих. Тобто тепер вона становить близько 3000 злотих, або 750 доларів. Так зросла і мінімальна погодинна ставка – близько до 5 доларів на годину. До речі, 2022 рік став п’ятим роком поспіль, коли польський уряд підвищує мінімальну зарплату.
Щодо України, то у вересні 2021 року 30% працюючого населення отримувало дохід до 7 тис. грн. Тобто після сплати податків виходить близько 200 грн на день. Яким чином сучасна людина може за ці гроші сплатити рахунки за комунальні послуги, придбати собі їжу, одяг, забезпечити дозвілля? Чи може за таких умов людина себе відчувати впевнено? І от, аби не опуститися на соціальне дно, люди обирають роботу за кордоном.
Але все ж таки найгірше в нашій ситуації не низькі зарплати, а те, що активна частина суспільства не бачить майбутнього в себе вдома. Чимало українських батьків мріють про те, аби їхні діти виїхали за кордон та влаштовували своє життя у більш успішних країнах. В підсумку населення України стрімко зменшується, на місці залишаються люди похилого віку та неактивна частина населення з корумпованою верхівкою влади зверху.
Про роботу в Польщі
– Наскільки складно сьогодні виїхати на роботу у найпопулярнішу країну серед наших заробітчан – Польщу? Адже крім біометричного паспорту, напевне, треба ще й дозвіл на роботу отримати?
– Виїхати на роботу до Польщі зовсім не складно. Для цього потрібно отримати запрошення від роботодавця, на підставі якого польський уряд видає робочу візу, з якою можна їхати працювати.
Крім того, є можливість поїхати до сусідів по біометричному паспорту і законно знаходитись і на законних підставах працювати в Польщі впродовж 90 днів. Єдине, що потрібно – уважно слідкувати за обмеженнями, які періодично вводить Польща у зв’язку з розповсюдженням пандемії COVID-19. На сьогодні (21.01.2022. – Авт.) всім українцям, які їдуть на роботу до польських підприємців, потрібно 10 днів провести на карантині за свій рахунок, а потім можна виходити на роботу.
– Чи є якісь нові покращення чи полегшення для українців, які вирішили відправитися на заробітки до Польщі?
– Польський уряд постійно полегшує умови працевлаштування для українців та заохочує їх не тільки до роботи, але і для постійного життя у Польщі. Наприклад, тепер робочу візу можна буде отримати не на півроку-рік, як раніше, а на два роки. Легше отримати посвідку на постійне проживання в Польщі. Також у цій країні робиться багато для того, аби українці привозили свої сім’ї та влаштовували дітей у польські дитячі садочки та школи, де вже є класи з українською мовою навчання.
– У цьому році відбулися деякі зміни з візовим посередником, від яких наші рекрутери залишилися не в захваті. Що сталося?
– Для найму українців на польські підприємства у нашій країні працюють українські, польські та міжнародні рекрутингові компанії. Об’єм цього ринку досить великий – приблизно 500 млн доларів на рік. Тільки за результатами минулого року польські робочі візи отримали близько мільйона українців.
Раніше ніхто не звертав уваги на компанію – візового посередника, яка приймала та обробляла документи на отримання візи, але в цьому році ситуація різко змінилася. В тендері на надання цих послуг для посольства Польщі в Україні виграла польська рекрутингова компанія Personnel Service. Для українських громадян це означає, що відтепер всі документи проходитимуть через руки одного посередника. Це досить швидко призведе до монополізації ринку посередницьких послуг, а отже і до погіршення умов працевлаштування для українських трудових мігрантів.
– Чому?
– Тому що монополіст захоче заробити якомога більше, а без конкуренції з боку інших рекрутерів він зможе цього легко досягти. Будуть при цьому економити на всьому – умовах проживання, роботи, оплати праці. Крім того, українські трудові мігранти, побачивши, що від одних роботодавців віза приходитиме за 2-3 дні, а від інших – за декілька тижнів, вибиратимуть тих, хто швидше готує документи, тобто Personnel Service. Можна прогнозувати, що ця компанія дуже швидко знищить конкурентів по рекрутингу українців до Польщі. Адже протистояти такому «монстру», який через візовий процес контролюватиме величезну частину українського ринку міжнародного працевлаштування, майже неможливо.
Є ще один дуже важливий момент. У той час як українські компанії-рекрутери зацікавлені, аби люди, попрацювавши за кордоном, поверталися додому та знову користувалися їхніми послугами, іноземним вигідно, щоб українці їхали у Польщу на постійне місце перебування та ставали їхніми клієнтами для пошуку роботи на місцевому ринку. Тож ми знову у програші, бо поки вітчизняні законодавці роками розмірковують над прийняттям законопроєктів по захисту трудових мігрантів, поляки створили монополіста, який буде черпати трудовий ресурс прямо на нашій території.
Можливо, нашим державникам вигідно, щоб усі незадоволені життям українці не плуталися під ногами та виїхали з країни назавжди.
Про роботу в інших країнах
– Які країни, окрім Польщі, користуються серед потенційних українських мігрантів високим попитом та чому?
– Українці хочуть працювати в тих країнах, де можна більше заробляти. Це – США, Канада, Німеччина, Велика Британія, Франція тощо. Але в ці країни дуже складно потрапити на легальну роботу. Для отримання робочої візи туди потрібні знання іноземної мови та підтвердження своєї кваліфікації.
В цей час такі країни, як Польща, Словаччина, Угорщина, країни Балтії готові брати українців на роботу без кваліфікації та знання мови. Так, зарплати там, звичайно, нижчі, але влаштуватися на легальну роботу дуже легко. Саме тому більшість наших співвітчизників працюють у країнах Центральної Європи.
– Наскільки важко виїхати на роботу, наприклад, до Німеччини? Які документи для цього потрібні, до кого треба звернутися?
– Німеччина потребує виключно спеціалістів, тобто кваліфікованих працівників. Якщо українець хоче отримати робочу візу до цієї країни, йому потрібно скласти мовний іспит на знання німецької, отримати сертифікат знання мови на рівні не нижче В1 (а для деяких фахівців вимоги ще вищі) та довести, що його диплом відповідає німецьким зразкам.
До того ж, якщо у вас, наприклад, диплом юриста, а ви хочете працювати в Німеччині електриком, з цього нічого не вийде, адже для місцевого уряду будь-яка кваліфікація повинна бути підтверджена документом про освіту саме на цей фах.
– Чи змінили якісь країни правила в’їзду для заробітчан з України у 2022 році?
– Зміни правил в’їзду диктуються сьогодні виключно епідеміологічним станом. Перед тим, як їхати до тої чи іншої іноземної країни, потрібно дивитися, які зараз правила на в’їзд там діють. Розповсюджена практика – це обов’язковий карантин впродовж 10 днів, після якого можна виходити на роботу. Але будемо сподіватися, що епідемія піде на спад вже найближчим часом, і цю вимогу скасують.
– Які основні небезпеки чекають на українських заробітчан і як можна себе убезпечити?
– Основна небезпека, яка чекає на трудових мігрантів, це нелегальне працевлаштування. Наші люди у більшості звикли працювати неофіційно в Україні і думають, що можуть заробити більше у такий спосіб за кордоном. Але це не так.
По-перше, можна просто не отримати зарплату та без знання мови не мати змоги довести місцевій владі інформацію про недоброчесного роботодавця.
По-друге, на роботі можна зазнати травми, яку будуть лікувати як людині, що приїхала в країну як турист та не має робочої страховки. А отже, таке лікування може обійтися дорожче, ніж сума заробленого.
Про втрату ідентичності
– Нещодавно ви підіймали питання щодо втрати ідентичності у українській діаспорі за кордоном. Що ви мали на увазі?
– Я мав на увазі, що українці, потрапляючи за кордон, не цінують свою приналежність до України. Навпаки, вони намагаються якомога швидше перетворити своїх дітей на типових представників тієї країни, де вони відтепер мешкають. Наші співвітчизники за кордоном «розчиняються», перетворюючись у другому поколінні на «поляків», «італійців», «німців», «британців», «канадців». Їхні діти, скоріш за все, вже не будуть знати української, та на саму Україну будуть дивитися, як на якусь «міфологічну землю» своїх предків. І на мій погляд, оцей поступовий вихід населення і є найбільшим викликом для існування України.
– Чи можна якось цьому завадити?
– Для того, щоб змінити ситуацію, потрібно налагоджувати культурні та ділові зв’язки з українцями за кордоном. Вони повинні довіряти представникам української влади, а ті, в свою чергу, мають не брехати, не давати порожніх обіцянок, а працювати на розвиток та підтримку українських громад за кордоном. Тільки встановивши атмосферу довіри, можна буде говорити про повернення українців додому, про інвестиції успішних українців з інших країн в українську економіку, про їхню роль в інших суспільствах як представників нашої держави.
Є і технічний аспект проблеми, який полягає в необхідності прийняття закону про подвійне громадянство, аби українці не позбавлялися своїх українських паспортів, коли їдуть на постійне місце перебування за кордон. До того ж потрібно розробити чіткий та зрозумілий механізм захисту українців за кордоном. Вигадувати велосипед не потрібно – достатньо подивитися на приклади роботи зі своїми співвітчизниками в Україні американського, британського чи німецького посольств.
Проте ця робота системно не ведеться, і українці продовжують поступово «розчинятися». В той же час наші західні сусіди добре зрозуміли важливість людей для розвитку держави. Тож конкуренція між країнами за робочі руки буде тільки зростати, а ми, на жаль, можемо лише констатувати, що Україна програє цю боротьбу.
Джерело: КП