Літо час не лише для відпочинку, а й розпал трудової міграції. Навіть світова коронавірусна криза не зупинила процес глобалізації ринку праці. Та чи така прибуткова робота за кордоном, як про неї кажуть?
Будівельник – одна з найпопулярніших професій серед трудових мігрантів. Саме на таких роботах, за словами досвідчених заробітчан, можна отримати непоганий прибуток. Щоправда, працювати доведеться фізично по 10-12 годин на день.
Михайло має п’ятирічний досвід роботи за кордоном. Починав ще 2013-го. Розповідає, тоді іноземні фірми висували до будівельників м’якші вимоги, ніж вітчизняні, тож і гроші можна було заробити швидше. Михайло, майстер дільниці: “На той час зарплата в Україні була набагато нижча, на теперішній час, коли рух з Європою почався, в Україні зарплати виросли, розцінки на будівельні роботи так само. Тому зараз є позиції, по яких платять в Україні більше, ніж в Європі”.
Та платять більше лише в кількох обласних центрах та у столиці. У жителів віддалених регіонів і маленьких міст вибір невеликий – роботи мало і гроші дрібні. У пошуках кращої долі їдуть зазвичай до Чехії, Угорщини та Польщі.
Василь Воскобойник, президент асоціації “Всеукраїнська асоціація компаній із міжнародного працевлаштування”: “За різними оцінками за кодоном працює від трьох до п’яти мільйонів українців. Потрібно розуміти, що в Україні вже сформувався прошарок населення, приблизно 13-16% від усього населення України – це люди, які постійно залучені до трудової міграції. Польща видала українцям 1 млн 800 тис. запрошень на роботу і ця цифра не набагато менша, аніж вона була у 2019, або 2018 роках. І це говорить про те, що, попри карантинні обмеження, українці шукають для себе роботу за кордоном”.
Заробити, за фахом з дипломом про вищу освіту, за кордоном складніше. Зазвичай, на заваді стає мовний бар’єр. Юрій – лікар з України. Розповідає, німецьку вчив давно. Аби почати будувати кар’єру закордоном – складав іспити та підтверджував диплом. Тепер більше як рік живе та працює у Німеччині. Зізнається, їхав у пошуках вищого рівня життя.
Юрій, лікар: “Причин для миграции было достаточно много. Первая – это отсутствие системы здравоохранения, как таковой. Второй пункт – это заработная плата. Печальная тема, конечно же, для нас всех, медиков из Украины. Третий пункт – это отсутствие инфраструктуры и плохая окружающая среда, можно сказать. Для меня это очень важно. Хотелось жить в каких-то прогрессивных местах, где не только бетонные монолиты строятся, но и ощущать себя в каком-то сбалансированном мире”.
Сальдо міграції в Україні досі залишається від’ємним. Щоправда, останнім часом іноземців на українській роботі побільшало.
Сергій Марченко, засновник рекрутингової компанії “Борщ”, експерт ринку праці: “Зараз, якщо ви викличете таксі в Києві, ви дуже часто зможете побачити за кермом араба, індуса, африканця і дуже часто ці люди не можуть говорити українською і навіть англійською – тобто, вони тикають в планшет і показують адресу, ти сідаєш і їдеш. Багато людей займаються доставкою. Ми бачимо приблизно той самий процес, коли поляки поїхали в Англію, замість них поїхали працювати українці в Польщу, так і українці їдуть в Польщу, а замість них приїжджають індуси і працюють”.
Подолати мовний бар’єр – дійсно найперша задача для іноземця, який працює за кордоном. Двадцятип’ятирічний Джоб приїхав до України два роки тому з Камеруну. Поки вчить мову та підробляє таксистом – відкладає гроші на навчання у виші – планує стати інженером.
Джоб, таксист: “Взагалі, єдина можливість тут заробити – стати водієм таксі, тож у мене був невеликий вибір. дуже складно працювати, коли ти не розумієш мови. Клієнт дзвонить тобі, щось питає, наприклад, твою геолокацію, а ти нічого не можеш відповісти”.
Зізнається, в Україні, рівень життя вищий, ніж у Камеруні, тож додому повертатися не планує. Загалом тенденція збільшення трудових мігрантів могла б покращити рівень української економіки. Щоправда, для цього, за словами експертів, потрібна послідовна державна політика – зі збільшення кількості робочих місць.
Джерело: Подробности