На ринку праці одні тенденції постійно змінюють інші, зникають і з’являються професії, а пошукачі та роботодавці стикаються з новими викликами. Ми вже розповідали, що в 2019 році найбільший попит в Україні мали кваліфіковані робітники і працівники сфери послуг, а загальносвітова тенденція старіння персоналу не минула й нашу країну. Тож як зміниться ринок праці в 2020 році і появи яких тенденцій очікувати?
Все більше фрілансу і гендерного балансу
Експерти впевнені, що українські тенденції на ринку праці збігатимуться із загальносвітовими. Зокрема, в компанії P & G нам розповіли, що одним з базових напрямків їхньої стратегії є гендерна рівність.
“Тенденції ринку праці в 2020 році для України йтимуть в ногу з глобальними. Компанії, які декларують серед своїх базових цінностей дотримання прав людини, боротьбу з дискримінацією та рівність, зможуть вирватися вперед у перегонах за кращі таланти. Але це стане можливим тільки тоді, якщо роботодавці готові знайти креативні підходи до забезпечення цих прав, дбаючи далеко за межами вимог законодавства”, – зазначає Євгенія Ульянова, директор з персоналу P & G в Україні.
Роботодавці також зауважують, що на перше місце виходить не тільки гендерна різноманітність, а й вікова, адже разом зі старінням персоналу спостерігається і зворотна тенденція – пошукачі трапляються все молодші.
Юлія Гречко, засновниця компанії Wow HR, зазначає, що молодь шукає роботу вже з першого курсу інституту. Але тенденція дефіциту кадрів на ринку праці також збережеться.
“Ця тенденція зберігається вже кілька років і зараз тільки наростає. Через демографічну “яму” в 90-х роках (коли дітей просто не народжували) на ринок виходить менша кількість кандидатів, і ця проблема буде ускладнюватися”, – каже Гречко і додає, що через це компанії змушені боротися за працівників, зокрема і шляхом побудови бренду.
Також експерти пояснюють, що поширюються такі форми роботи, як фріланс, віддалена робота, часткова зайнятість, тому що все більше роботодавців готові працювати з віддаленими командами і залучати людей на умовах часткової зайнятості. Цього вимагає зростання конкуренції між роботодавцями за кандидата, а також настрої представників покоління Z (ті, хто народився після 2000-х, люди молодше 19 років) і Y (люди у віці від 19 до 35 років) щодо місця роботи, які очікують від роботодавця гнучкості й поваги до балансу “робота – життя”.
Трудова міграція стихне
Одним із найсерйозніших викликів для нашої країни стала трудова міграція. Тільки за офіційними даними, 900 тис. українців працюють за кордоном. За іншими ж підрахунками, у минулому році з України виїхали близько 4 млн наших співвітчизників.
Втім, багато хто повертається назад, адже робота за кордоном – ризик, особливо якщо їдеш туди не зовсім легально. Дуже часто українці стикаються з обманом і повертаються на Батьківщину ні з чим.
Експерти впевнені, що в наступному році трудова міграція буде потроху припинятися. Антоніна Стадник, експерт з Human Resources, HR Generalist у компанії UAPAY зазначає: якщо зростання економіки продовжиться, то збільшиться і дефіцит кадрів на ринку праці.
“Передовсім йдеться, звичайно, про висококваліфіковані кадри. Дефіцит обумовлений трьома чинниками: загальна демографія в країні – вона негативна вже багато років; слабкий інститут освіти, який не готує достатньо професійних кадрів; нестабільна політична та економічна ситуація в країні, через яку частина професіоналів мігрують за кордон. Притому не обов’язково за великими грошима (адже за кордоном великі податки та інші витрати) – є й кілька інших причин, серед них і безпека та стабільність”, – зазначає Стадник.
Вона додає: якщо економіка країни в 2020 році сповзатиме вниз – а такий варіант не виключений, якщо припиниться співпраця з МВФ, – почнуться масові звільнення, і на ринку праці з’явиться багато претендентів. Україна вже проходила це, наприклад, у 2009 і 2015 роках.
“Загалом, схожі проблеми переживає ринок праці фактично кожної європейської країни. Але якщо Німеччина, Франція або Польща можуть поповнювати свої трудові ресурси, використовуючи заробітчан, зокрема і з України, то у нас такої можливості немає. Тому ми можемо розраховувати тільки на свої сили. А для цього треба виправляти проблеми, згадані в попередніх пунктах”, – коментує ситуацію Стадник.
Роботизація та постійне навчання
Світ не стоїть на місці, а ринок праці швидко реагує на зміни. Тому в епоху технічного прогресу пошукачі повсякчас мусять удосконалювати своїм навички та вміння. Аналітики рекрутингової компанії hh.ua | grc зазначають, що для того, щоб сьогодні бути конкурентоспроможним, слід постійно вчитися і розвиватися. Стрижневі показники Life long learning:
• адаптивність і індивідуалізація навчання;
• відкритість і доступність навчального матеріалу;
• гнучкі і менш формалізовані відносини між компанією і працівниками;
• актуальність і релевантність знань і навичок;
• акцент не на передання або відтворення знань, а на здобуття уміння вчитися;
• навчання не полягає лише у формуванні цифрових або професійних навичок – величезного значення набувають soft skills: поведінкові навички успішної взаємодії з іншими людьми.
Крім цього, все частіше йдеться те, що частина професій незабаром буде автоматизована. Але паніка через те, що світ захоплять роботи і відберуть у людей робочі місця, надто вже перебільшена. Зараз на ринку праці найбільший запит саме на робітничі спеціальності, які нібито й мали б швидше за інші піддатися роботизації.
Проте багато завдань уже переведено в “цифру”, що істотно полегшує працівникам життя і економить чимало часу.
“Штучний інтелект звільняє фахівців від рутинних завдань і допомагає оптимізувати робочий час. Автоматизація всіх наявних кадрових процесів уже розпочалася – робота зі спеціалізованим програмним забезпеченням, великими даними, застосування доповненої і віртуальної реальності, інтеграція кадрових IT-систем у цифрову інфраструктуру бізнесу. Все це вже відбувається, і процеси будуть лише поглиблюватися”, – кажуть аналітики компанія hh.ua | grc.
Експерти додають, що наріжний камінь усіх бізнес-процесів найближчого майбутнього – їхня гуманізація. Наднормова робота, емоційне вигорання тощо вимагають від компаній навчитися бачити у своїх співробітниках не просто працівників, яким потрібно створювати умови праці, а людей, які мають свої індивідуальні прагнення і мотивацію. У пріоритеті повинні бути довгострокові відносини, безперервне навчання та індивідуальний підхід до кожного.
Джерело: Сегодня